Освіта в Бельгії: між мультикультурністю, свободою і новими словами

12-06-2025, 16:13

Коли українські родини приїжджають до Бельгії, перше, що їх дивує — це те, як освіта тут не просто вчить, а формує світогляд. Школи в Бельгії — це не лише класи й парти, це простори, де дитина має право бути собою, не боятись помилятись і не здавати контрольні “на відмінно”, щоби довести свою цінність.

У Бельгії освіта обов’язкова з п’яти років, але фактично більшість дітей починає відвідувати школу з 2,5 років — і це цілком нормально. Малеча йде в maternelle — щось між садочком і початковою школою, де замість зубріння — ігри, малювання, рух, перші слова французькою або фламандською. Жодних оцінок, жодного тиску. Навіть у початковій школі багато вчителів не ставлять звичних нам “5” чи “12”. Тут оцінюють розвиток, процес, прогрес — а не просто правильну відповідь.

Українським дітям у Бельгії, на перший погляд, важко: нова мова, незрозумілі звички, інакший ритм. Але саме тут виявляється одна з найбільших переваг місцевої системи: до іноземців ставляться з терпінням, а до дітей — із повагою. Школа може запропонувати мовну адаптацію, підтримку перекладача, окремі інтеграційні класи. А вчителька — просто сісти поруч, усміхнутись і спокійно пояснити завдання ще раз.

Освіта у Бельгії поділена за мовними регіонами: фламандський (нідерландська), франкомовний (французька), німецькомовний (у кількох прикордонних громадах). Тому вибір школи — це водночас і вибір мови, якою житиме ваша дитина. У великих містах, як Брюссель, Антверпен чи Льєж, часто є школи для іноземців, де працюють за міжнародними чи двомовними програмами — хороший варіант для тих, хто не планує залишатися надовго.

Щодо старших дітей — підлітків — їм може бути складніше адаптуватись, особливо якщо вони раніше не знали жодної з місцевих мов. У таких випадках існують класи мовної адаптації — DAF (фр.) або OKAN (флам.), які допомагають “влитися” у систему поступово. Після цього школяр потрапляє до звичайної бельгійської школи і продовжує навчання на рівні, що відповідає його віку та знанням.

Цікаво, що освіта тут — це не тільки для дітей. Бельгія активно підтримує тих дорослих українців, які хочуть вивчати мову, здобути нову професію чи продовжити вищу освіту. Багато університетів та вищих шкіл (hautes écoles) відкрили програми для біженців з України — із стипендіями, мовною підтримкою та психологічним супроводом.

Але водночас, як би м’яко й толерантно не звучала ця система, вона має свою чітку структуру. Пропустив лист із пропозицією зарахування — втратив місце. Не подав документи вчасно — чекай рік. Бельгійська освіта дуже людяна, але й надзвичайно формальна. Важливо уважно слідкувати за листами, датами, заявами. Важливо мати переклади документів і... трохи витримки.

І нарешті — головне. У бельгійській школі твою дитину не оцінюють за акцент. І тебе — не судять за те, що ти ще не знаєш, як сказати “реєстрація на факультатив” трьома мовами. Тут усе будується на діалозі, повазі й співпраці. І це — величезна розкіш для тих, хто приїхав із країни, де освіта часто означала тиск і змагання.