Відгуки та досвід українців у Румунії: коли чужа країна стає ближчою
Румунія для багатьох українців стала першою країною, де вони опинилися після початку війни. Хтось їхав навмання, хтось — до знайомих. Але всі їхали з болем, тривогою й мільйоном запитань: «Як я тут виживу?», «Чи зможу знайти роботу?», «Як піде дитина до школи?», «Чи зможу почати все з нуля?»
Відповіді на ці запитання — у живих історіях. Не з офіційних сайтів, а від реальних людей. Іноді з помилками, часто з труднощами — але завжди з надією.
🌸 Історії тих, хто пройшов через адаптацію
Марія, 42 роки, Чернігів → Клуж-Напока
«Ми приїхали з донькою в березні. Не знали ні мови, ні кого тут. Але нас зустріли волонтери, поселили, допомогли з реєстрацією. Потім я знайшла роботу в пекарні, а дитина пішла в школу. Зараз уже трохи розуміємо румунську. Найбільше вразило — доброта простих людей».
Ігор, 29 років, Київ → Бухарест
«Я не планував залишатися. Але мені тут дали шанс — спочатку працював кур’єром, тепер займаюся логістикою. Знайшов друзів серед румунів. Вони не питають “звідки ти?”, вони питають “чим я можу допомогти?”»
Олена, 35 років, Запоріжжя → Сібіу
«Я вчителька. Поки не мала документів на роботу — проводила уроки для українських дітей у бібліотеці. Тепер працюю в мовному центрі. Це була можливість не тільки допомогти іншим, а й зберегти себе».
🤍 Що кажуть українці про життя в Румунії?
🔹 «Румуни дуже відкриті. Я думала, що відчуватиму себе чужою — а виявилось, ні».
🔹 «Медицина тут неідеальна, але безкоштовно мене приймали навіть без запису».
🔹 «Моя дитина в школі почала говорити румунською швидше, ніж я встигла записатись на курси».
🔹 «Я боявся бюрократії, але виявилося, що багато речей реально зробити онлайн — і з перекладачем Google :)».
🔹 «У Facebook-групах знайшов усе — і житло, і лікаря, і навіть друзів».
💡 Що радять українці тим, хто тільки приїхав?
✅ Не бійся просити допомоги — тут це нормально
✅ Шукай не “державу”, а людей — саме люди вирішують усе
✅ У соцмережах є вся інформація — просто став правильне запитання
✅ Навіть один знайомий румун — це вже місток до життя тут
✅ Іди на івенти, ярмарки, мовні курси — знайомства змінюють усе
📣 З чим найчастіше виникають труднощі?
-
З житлом: знайти без гаранта або контракту — непросто
-
З мовою: румунська іноді схожа, але все одно — чужа
-
З визнанням дипломів: довго, складно, потребує витримки
-
Із самотністю: особливо, якщо приїхав один або без спільноти
Але більшість з тих, хто залишився, кажуть: було важко, але це того варте.
❓ Часті запитання
Чи є в Румунії українські спільноти?
Так. У кожному великому місті — групи, волонтери, церкви, центри підтримки. Вони справжні.
Чи реально знайти роботу, якщо не знаєш мови?
Так. Але краще — просту або фізичну спершу. Паралельно — вчи мову.
Як знайти друзів?
Через події, групи, церковні зустрічі, курси для українців, навіть у черзі до лікаря.
Чи правда, що румуни дуже дружні?
Правда. Є винятки, як всюди. Але загалом ставлення — щире.
Чи не відчувають себе українці «другосортними»?»
Ні. Багато з нас тут — лікарі, викладачі, підприємці. Ми не нижчі — ми інші, але рівні.
Чи важко морально?
Так. Але легше, коли поруч є інші українці, які вже пройшли цей шлях.
А що далі?
Це вирішуєш ти. Дехто залишиться, дехто повернеться. Але досвід — уже з тобою. Він зробив тебе сильнішим.
🔗 Корисні спільноти:
💬 Від “Українці поруч”
Твій досвід — не лише твоя історія. Це частинка великої мозаїки про те, як українці тримаються, будують, адаптуються.
Якщо тобі є що сказати — не мовчи. Хтось, хто зараз пакує валізу, саме читає цю сторінку.
💌 Маєш досвід або пораду? Напиши нам, і ми додамо її до цієї статті.
💛 Хочеш поділитись власним досвідом або порадою? Додай своє — навіть одне речення вже важливе!
Коментарів 0