Світ — відкритий. І ми теж. Навіщо українцям треба пожити в різних країнах, якщо є така можливість
Колись переїзд в іншу країну виглядав як подія на все життя. З валізами, плачем на вокзалі, обіцянками "я повернусь" і сльозами в паспорті.
⠀
Сьогодні світ змінився. І ми — теж. Що потрібно сучасній людині: авто, ноутбук з інтернетом, телефон, банківська карта. І з цим набором ти проживеш багато де. Українці стали мудріші і розтавляють пріоритети інакше. Краще я подивлюся світ, наберуся нових вражень і емоцій, ніж куплю якусь дорогу річ. І топають по світу в старих кедах.
Окрема категорія українців, які можуть собі дозволити пожити у тих країнах світу, де їм би хотілося пожити. Вони мають роботу або бізнес онлайн і не прив'язані до місця або країни. Мабуть, це і є справжня свобода. Сьогодні вони живуть в Європі, через півроку - у Новій Зеландії, а ще через рік - в Аргентині. Вони бачать місця і речі, які більшість бачать тільки в інтернеті. Вони відчувають кожну країну із середини, спілкуються з людьми інших менталитетів, релігій, виховання.... І самі стають інакшими, набираються нового, щоб привезти це до України і зробити рідний дім краще. Я рахую, що це дуже прекрасна можливість.
⠀
Українці вчаться жити інакше: легше, гнучкіше, сміливіше. Ми вже не думаємо категоріями “назавжди” чи “ніколи”. Тепер ми питаємо себе:
“А де мені буде добре саме зараз?”, "А куди я хочу поїхати і подивитися?"
🌍 Світ відкрився — не лише дверима, а й серцем
На превеликий жаль, після 2022 року десятки країн відкрили кордони і прийняли українців: з документами, без документів, із дітьми, з тваринами, з мріями і страхами в рюкзаку через війну. Так багато людей змушені були залишити Україну і шукати порятунок у всьому світі. Ми всі різні, але мир, спокій і стабільність це основні вимоги до нашого життя. Дехто спробував пожити за кордоном і повернувся додому. Дехто залишився і звик до нових реалій. А декому взагалі немає куди повертатися... Світ знайомиться з українцями, а ми зі світом. Я впевнена, що багато країн, які надали притулок українцям, вже намагаються залишити їх в своїх країнах через спрощення бюрократичних процедур. Ті українці, хто не сидить на шиї в держави, хто почав все з нуля, вчить мову і не боїться брати відповідальність за своє життя і життя своїх рідних і близьких, вже роблять певні кроки, щоб і за кордоном мати гідне життя. Скільки класних ідей втілюють у життя! Я дуже пишаюся, коли читаю, що українці відкривають власний бізнес, надають послуги або займають гарні посади в іноземних фірмах! Так, життя б'є, інколи навіть дуже боляче, але встати і рухатися гордо далі - це притаманна нам риса. Бо ми - українці! Бо ми варті кращого!
⠀
Отже, ми побачили: Європа — не страшна.
Америка — не міф.
Португалія — не так вже й далеко.
⠀
І головне: ми не чужі. Нас чекають. Нас приймають. Нас цінують.
✈️ Чому варто пожити в різних країнах?
Бо кожна країна дає тобі щось інше:
-
Німеччина — порядок, структура, стабільність.
-
Італія — емоції, кава, родинність.
-
Фінляндія — тиша, спокій, глибина.
-
Іспанія — сонце, розслабленість і любов до життя.
-
Канада — підтримка, мультикультура, нові можливості.
-
Туреччина — тепло, простота і гостинність.
⠀
І коли ти побував у різних місцях, ти починаєш не втрачати Україну — а розуміти її глибше.
🧳 Подорож не завжди про відпочинок. Часто — про перезавантаження
Сучасний світ - дивовижний. Іноді, щоб знайти себе, треба вийти за межі себе. І, якщо ти сам не хочеш рухатися уперед, світ змушує тебе це робити. Тому, пожити в іншій країні — це:
-
зрозуміти, що ти вмієш більше, ніж думав;
-
побачити, як живуть інші — і що з цього хочеш собі;
-
відкрити нові професії, мови, звички;
-
змінити темп, ритм, фокус.
⠀
Це не про “втекти з України”. Це — про стати сильнішим українцем у світі, який став глобальним.
😌 А ще — це просто цікаво
Уяви:
-
місяць у Порту, де ти ходиш вузькими вуличками з чашкою кави;
-
сезон у Фінляндії — працюєш віддалено, поруч ліс і озеро;
-
пів року у Відні — дитина вчить німецьку, ти ходиш на оперу;
-
літо в Норвегії — полярне сяйво, нові люди, тиша і сенс.
⠀
Коли ще буде така можливість?
📊 І світ реально це дозволяє
-
Тимчасовий захист у Європі — продовжений до 2026 року.
-
Багато країн надають вільний в’їзд українцям, без віз.
-
Онлайн-робота дозволяє жити в одній країні, а працювати на іншу.
-
Освіта, стипендії, програми мобільності — відкриті для нас як ніколи.
⠀
Українець сьогодні — це громадянин світу.
💡 Головне — не втратити себе
Подорожуй. Пробуй. Змінюй локацію. Але завжди повертайся до себе:
-
де твої цінності?
-
що робить тебе щасливим?
-
які люди — твої?
⠀
Бо “жити в різних країнах” — це не про географію. Це про глибший контакт із життям.
💬 Висновок
Колись ми боялись втратити коріння.
⠀
Сьогодні ми знаємо: коріння не обов’язково має бути під ногами.
⠀
Воно — всередині нас.
“Українці поруч” — це сайт для всіх, хто шукає себе у світі. Ми не просто даємо інформацію — ми даємо натхнення, досвід і підтримку. Поруч, у будь-якій країні.
Маєш лайфхак? Додай у коментарях — ми оновимо матеріал!
Коментарів 0