Грузія: як українці організовують свої культурні події й святкування

Українці складають помітну спільноту в Грузії – за даними Світового конґресу українців, приблизно 30 тисяч українців (включаючи біженців) нині живуть в цій країні. Багато з них об’єдналися в громади та організації, щоб разом зберігати мову й традиції, а також долучати до культури України грузинів. Велику роль у цьому відіграють святкування національних дат (напр. День Конституції чи День Незалежності), фестивалі української культури, творчі вечори і виставки. Зазвичай такі заходи проводять за підтримки українського посольства, місцевої влади та донорів. Наприклад, Батумі нещодавно приймав Чорноморський фестиваль «Діалог культур» за участі України та Грузії (понад трьох країн), де мерія і торгова палата міста допомогли з організацією. У Тбілісі подібна роль належить Українському дому – відкритому у вересні 2023 року просторі за сприяння ПРООН і Німеччини, де проводять і концерти, і мистецькі виставки, і навчальні зустрічі.

Спільні фестивалі та великі свята

В Україні привабливими є і масштабні свята, де збирається вся діаспора і багато грузинів. Наприклад, Культурний тиждень у Тбілісі (Culture Week Tbilisi) – п’ятиденний фестиваль 2022 року – об’єднував грузинських і українських митців у проєкті «боротьби з пропагандою мистецтвом». На його відкритті французький художник JR розмістив фотографії дітей-біженців (в тому числі з України) під монументом Chronicle of Georgia, демонструючи єдність спільноти. Георгійська організаторка Софія Тчконія зібрала кошти від спонсорів і міської влади та показала українські фільми, концерти, балет у незвичних місцях (колишній басейн, колишня цегельня).

Щороку в Батумі відбуваються фестивалі «Чорне море» (Black Sea Music and Art Festival), часто під егідою ЮНЕСКО. На відкритті одного з концертів 2022 року зібрали благодійні пожертви для українських дітей. А у липні 2024-го Український фестиваль «Діалог культур» запросив громаду на безкоштовний концерт і фотовиставку «Думки дітей» у літньому театрі Батумі. Цей фестиваль мав на меті обмін досвідом між країнами, а його проведення підтримали мерія міста, Аджарська торгова палата та українське посольство. Такі масштабні події дають змогу не лише українцям, а й багатьом грузинам у рідному місті долучатися до культури України.

Крім того, діаспора проводить паради і зібрання, приурочені до національних свят. Наприклад, святкування Дня українського прапора у 2024 році пройшло з тижневим відривом – у Тбілісі українці створили 32-метровий прапор, який понесли під час маршу разом з грузинами. Щороку 28 червня українська громада влаштовує презентації і квести до Дня Конституції України. У Батумі 2025 року для дітей влаштували літературний квест: малеча збирала карту України, читала адаптовані книжки та отримувала «медалі юного громадянина». Подібні заходи, за словами організаторів, допомагають зберігати державні цінності та залучати грузинські сім’ї – наприклад, для українського свята у грузинському ресторані в Батумі підготували цілу інтерактивну програму.

Локальні творчі ініціативи та клуби

Окрім великих форумів, активно працює низка локальних проектів. Є українські художні і літературні клуби, де проводять поетичні вечори (наприклад, у рамках тбіліського книжкового фестивалю українці презентували поему Лесі Українки «Кассандра» в грузинському перекладі). Кіноклуб «Ukraine in Focus» у Тбілісі проводиться щорічно з 2015 року: у рамках фестивалю показують сучасні українські фільми з грузинськими субтитрами для дітей та дорослих. Малечу на ньому навіть навчають акторській майстерності відомі українські актори.

Також українці організовують мастер-класи і виставки. У «Українському домі» в Тбілісі проводять заняття з рукоділля, ліплення писанок, вишивання, а також уроки української мови і психологічної адаптації. Наприклад, українська майстриня навчала дружин дипломатів різьбі по склу та розпису писанки на благодійному майстер-класі. Часто пари українських кухарів і крафтових майстрів проводять гастрономічні вечори: дегустації борщу, вареників і домашніх наливок. Є гуртки народних танців, хор «Калинонька», пластуни — тобто скаути національної організації «Пласт», що мають свою гілку і у Грузії. Добру відвідуваність мають вигульні спільні свята — наприклад, Масниця чи Різдво проводяться з елементами української вертепної традиції. Проектна менеджерка «Українського дому» Мая Фисюк розповідає: «Коли було Різдво, ми робили захід з різдвяними традиціями… Ми проводимо культурні паралелі між Сакартвело й Україною».

Особливим центром спілкування стали українські кав’ярні та ресторани. Наприклад, кафе «Пан Вареник» у Тбілісі організовує власні події: тут безкоштовно годували українців на початку війни, проводять майстер-класи з ліплення вареників і спільні сімейні свята з Українським домом. За словами засновниці Наталії Цуцкірідзе, переважна більшість учасників їхньої чергової Масниці (з обрядами опалення колодки) були грузинами. Її слова показують, наскільки тісна взаємодія громад: «Картвели знають, що таке війна… Дотепер бачу дуже багато привітливості та теплоти». Такі локальні ініціативи виходять за межі суто українського кола – вони долучають зацікавлених грузинів, популяризують українську кухню й мистецтво, показують гостинність обох народів.

Українські доми: простори підтримки й культури

Ключовим ресурсом стали Український дім у Тбілісі та Український дім у Батумі. Ці центри відкрили у 2023–2025 роках як платформи для допомоги, культури й бізнесу. У Тбілісі Дім заснували за ініціативи громадської платформи і підтримки ООН. Тут надають консультації переселенцям, допомагають з документами та роботою, а також влаштовують культурні зустрічі для діаспори: концерти, лекції, фотопроєкти. У Батумі відкриття Домe відбулось у червні 2025-го за сприяння уряду Німеччини, ПРООН, фонду Care Caucasus і місцевого посольства України. У цих просторих кімнатах можна отримати гуманітарну допомогу, навчитися ремеслам, а також навіть взяти участь у бізнес-курсах: нещодавно випускники курсів підприємництва отримали дипломи й гранти на відкриття власної справи.

Обидва Доми позиціонують себе не лише як пункти допомоги, а й як інтеграційні простори для грузинів, зацікавлених українською культурою. Як наголошують координатори, «Український дім — це інтеграційний проєкт для картвелів. Тут усі люди, яким цікава українська культура, можуть познайомитися з нею, відчути себе як вдома». Так, до Тбіліського Дому часто заходять грузинські родини на майстер-класи з традиційних ремесел або на святкування Різдва по-українськи. А у Батумі, крім лекцій і музичних вечорів, влаштовують наприклад майстер-клас з української кухні для грузинських студентів. Дім у Батумі називають «простором сили та відновлення»: тут «народжуються ідеї, розвивається бізнес, зберігається культура, а найголовніше – зростає надія». Таким чином, обидва проєкти зміцнюють дружбу народів, показують спільні традиції і творчо підтримують обох громад.

Ідеї для власних подій та плани заходів

Натхнення беруть зі співпраці цих центрів та досвіду інших міст. Ярмарки і фестивалі. Можна організувати осінні ярмарки української кухні або майстрів на міських площах (як це робили українці в Батумі), фестивалі борщу чи вишиванки, запрошувати грузинські ансамблі на спільні концерти. Кінопокази і творчі вечори. Створіть клуб «Кіно Україна»: влаштовуйте безкоштовні перегляди нових чи класичних українських фільмів у культурних центрах із субтитрами. На творчих вечорах можна читати поезію Шевченка чи Лесі Українки, влаштовувати читання віршів удвох мовами чи вечори спільного українсько-грузинського перекладу. Майстер-класи. Проведіть заняття з ліплення вареників чи малювання писанок, уроки народних танців чи співу, аби і діти, і дорослі відчули зв’язок культур. Святкування за традиціями. Відзначайте разом Масницю (Свято Колодія), Свято Івана Купала, Різдво за Юліанським календарем тощо. Можна запросити грузинських гостей спробувати українські обряди й страви (борщ, пампушки, кутю). Фотовиставки і концерти. Спільні фотовиставки дітей-біженців чи уроки української музики («Наш Шевченко») привертають увагу молоді та сімей. Навіть спонтанні пісенні вечірки (кобзарі чи народні гурти) приваблюють місцевих.

Лайфхаки для організації заходів

• Шукайте майданчик безплатно чи дешевше: українські осередки домовляються про пільгову оренду або безкоштовні зали (як у Тбілісі, де орендодавець надав приміщення безкоштовно на перший квартал). Питайте в місцевих культурних будинків чи бібліотек, або пропонуйте кафе/ресторану провести спільний захід (як «Adjika» для дитячого свята).

• Залучайте громади: оголошуйте про подію у вайбер- та фейсбук-спільнотах українців Грузії, питайте поради у існуючих організацій («Грузинсько-українська платформа», Unite Together тощо). Об’єднуйтесь з грузинськими клубами (мовними курсами, молодіжними центрами) – спільна афіша чи двомовний формат привернуть додаткову аудиторію.

• Використовуйте свята: Плануйте заходи до українських та грузинських свят. Наприклад, до Дня прапора влаштуйте спільний флешмоб з українськими та грузинськими символами, а до православного Великодня – майстер-клас з писанкарства для сімей. Таким чином і місцева спільнота долучиться до ваших традицій.

• Забезпечте двомовність: Для залучення грузинів готуйте анонси українською і грузинською мовами, розміщуйте їх у місцевих ЗМІ. Під час заходу запрошуйте вести програму перекладача, співайте українські пісні з грузинським присмаком чи навпаки. Спільна мова допомагає залучати і дітей, і літніх людей з обох спільнот.

• Співпрацюйте з донорськими організаціями: шукайте гранти та партнерство через посольство України в Грузії, міжнародні фонди чи місцеві НУО. Часто міжнародні організації підтримують заходи для переселенців – можна одержати невелике фінансування на матеріали чи рекламу. Навіть спільний волонтерський капітал українців та грузинів здатен реалізувати масштабні проєкти.

FAQ (Часті запитання)

Як знайти місце для організації українського заходу в Грузії? Найпершим кроком зверніться до наявних спільнот та організацій – наприклад, до Українського дому в Тбілісі або Батумі. Вони можуть допомогти отримати приміщення чи зв’язатися з спонсорами. Також зв’яжіться з українським посольством – вони часто мають контакти культурних центрів та підтримують діаспору (як у випадку дитячого свята в Батумі, яке провели в ресторані «Adjika» за сприяння диппредставництва). Не забувайте про місцеві бібліотеки, школи, церкви чи клуби – багато хто готовий надати зал для подій або співпрацювати над проєктом.

Як залучити грузинів до українського заходу? Запросіть до участі місцеві колективи та сусідні громади. Приклади доводять, що грузини охоче беруть участь у спільних святах. У тбіліському кафе «Пан Вареник», яке проводить заходи разом з Українським домом, понад 90 % гостей однієї із Масниць були грузинами. На майстер-класах та концертах українських виконавців часто можна побачити картвелів. Тому робіть програми цікавими та для них – пропонуйте грузинські переклади, інтерактиви, спільне чаювання борщем чи пловом. Спілкуйтеся з організаторами культурних гуртків – театрів, шкіл тощо, і запрошуйте до співпраці.

Які великі культурні заходи українська громада вже проводить у Грузії? Окрім спільних фестивалів (Batumi Dialogue of Cultures, Culture Week Tbilisi), українці регулярно влаштовують свої традиційні свята. При кожній нагоді (День конституції, День Незалежності, День захисників тощо) збирають концерти та виставки. Наприклад, до Конституції у Батумі організували пізнавальний захід для дітей із грою-вікториною та врученням символічних медалей. На День прапора у Тбілісі влаштували святковий марш з тридцятиметровим українським стягом. Також активними є тематичні вечори до Різдва та Великодня, де вивчають українські обряди та порівнюють їх з грузинськими традиціями.

Як українці в Грузії можуть отримати підтримку чи ресурси для своїх заходів? Є кілька шляхів. По-перше, зверніться до офіційних інституцій: посольство України в Тбілісі та Батумі регулярно інформує про конкурси грантів і виділяє кошти на культурні ініціативи. Наприклад, створення Українського дому відбувалося за підтримки ПРООН і німецьких донорів. По-друге, об’єднуйтесь з іншими громадськими організаціями (напр. «Грузинсько-українська платформа» чи Youth for Ukraine), які мають досвід роботи з донорами. Нарешті, не соромтеся просити місцеву владу про сприяння: як правило, мерії великих міст підтримують мультикультурні проєкти (як це робили Батумі та Аджарія для фестивалю «Діалог культур»).

Які мовні чи творчі клуби існують для дітей і молоді? Українська спільнота в Грузії започаткувала кілька освітніх проєктів. Є групи вивчення української для грузинів і навпаки – «Kartuli-Ukrainuli skola» в Тбілісі, де діти вчаться української через гру. Також пластуни-волонтери проводять англомовні та україномовні табори. Для дорослих діють курси грузинської мови, розмовні клуби, художні студії і музичні гуртки, де часто тематикою стає Україна (й українські пісні викладаються грузинською). Інформацію про такі осередки зазвичай поширюють у чатах та на Facebook-сторінках громад – доцільно приєднатися до них і слідкувати за анонсами.

🧡 Маєш досвід або пораду — напиши нам, і ми додамо її до цієї статті.

💬 Хочеш поділитись власним досвідом або порадою? Додай своє — навіть одне речення вже важливе!