Робота у Франції для жінок: корисний гід для українок

 

Знайти роботу у Франції – непросте завдання, але цілком реальне. Франція підтримує українців із тимчасовим захистом і дозволяє працювати офіційно, хоч місцева бюрократія може заплутати навіть найстійкіших. Ця стаття допоможе вам зорієнтуватися: розглянемо типи зайнятості, популярні галузі для жінок, умови праці та оплати, нюанси з житлом, а також дамо поради щодо пошуку роботи. Налаштуйтеся оптимістично (і прихопіть дрібку гумору) – працювати у Франції можливо навіть без досконалого володіння мовою, головне знати де шукати і як діяти.

Маєш досвід або думку? Напиши нам — і ми доповнимо цю статтю твоєю історією.
💬 Хочеш поділитись власним досвідом або порадою? Додай своє — навіть одне речення вже важливе!

Типи зайнятості: офіційна, сезонна та без знання мови

• Офіційне працевлаштування. Найбезпечніший і найбажаніший варіант – легальна робота за контрактом. Якщо ви отримали статус тимчасового захисту (Protection Temporaire) у Франції, маєте право працювати без окремого дозволу – роботодавцю достатньо пред’явити документи про цей статус. Офіційна робота гарантує вам соціальний захист, медичне страхування, оплачувану відпустку та інші приємні бонуси французького трудового законодавства. Ба більше, навіть на фрілансі чи відкривши бізнес (статус auto-entrepreneur) можна працювати легально – треба лише оформити відповідну реєстрацію. Нелегальна робота вкрай ризикована – можна втратити свій статус та пільги, тому краще не грати в хованки з французькою інспекцією праці (вони, звісно, не Людовик XIV, але теж суворі).

• Сезонна робота. Франція – країна багатого сільського господарства і туристичних сезонів, тож сезонні вакансії тут не рідкість. Це тимчасове працевлаштування на періоди пікового попиту: наприклад, збір урожаю винограду в серпні-вересні, збирання фруктів (яблука, персики тощо) восени, робота на фермах, у садах або у курортний сезон у готелях. Таку роботу часто пропонують людям без знання мови або студентам, які хочуть підзаробити за 2–3 місяці. Плюси – зазвичай не потрібна французька, офіційний контракт на короткий термін і навіть бонуси за продуктивність. Мінуси – фізично важка праця (спина точно відчує весь шарм збору винограду 🍇) та інтенсивний графік. Сезонні роботодавці іноді надають житло (наприклад, гуртожиток або кімнату на фермі) і харчування – уточнюйте це наперед. Оплата праці на сезонних роботах конкурентна: мінімальна ставка близько 11,65 € за годину брутто (на рівні SMIC), подекуди передбачені премії за кількість зібраного врожаю. Тож за напружений день ви заробите чесну денну платню і, можливо, отримаєте бонусний урок французької від співробітників – наприклад, як правильно вимовити «Oh là là» після восьми годин на полі.

• Робота без знання мови. Бракує французької? Не біда, у Франції є вакансії, де мовний бар’єр мінімальний. Найбільше таких пропозицій у сфері обслуговування та фізичної праці. Українки без знання мови успішно працюють покоївками в готелях, прибиральницями, прачками, посудомийками на кухні ресторанів, на заводах і складах, а також в агросекторі на сезонних роботах. Наприклад, типові ставки для некваліфікованої роботи: на складі ~10,5–11 € за годину, швачкою ~10,3 €/год, прибиральницею ~10,8 €/год - тобто приблизно на рівні мінімальної зарплати. Це небагато, зате такі вакансії доступні навіть без французької. Деякі роботодавці раді й базовій англійській – особливо у туристичній сфері (готелі, екскурсії) чи ІТ-компаніях. Звичайно, знання мови – великий плюс: відкриває двері до кращих посад (адміністратор, продавець, секретар, освітянські чи медичні проєкти тощо). Але щоб почати, цілком реально влаштуватися й без parlez-vous français. Головне – не соромитися і пробувати себе в різних напрямках, адже навіть мінімальна комунікація жестами та усмішкою у Франції творить дива (перевірено в пекарні, де слово «Багет» розуміють усі).

Найпопулярніші галузі роботи для українок

У Франції вистачає вакансій у різних сферах – від догляду за людьми до високих технологій. Нижче розглянемо галузі, де українки найчастіше знаходять роботу (і де працівниць особливо бракує):

• Догляд за літніми людьми (Opiekunka, aide à domicile). Французьке населення старішає, і попит на доглядальниць постійно високий. Робота полягає в допомозі людям похилого віку: гігієна, прибирання, приготування їжі, супровід на прогулянки чи до лікаря. Українки нерідко працюють як помічниці по догляду вдома або в спеціалізованих установах (будинки престарілих). Знання мови бажане, адже треба спілкуватися з підопічними (хоч іноді вистачає базових фраз чи навіть жестів любові). Оплата праці зазвичай стартує від мінімальної зарплати (~11–12 € за годину), інколи житло та харчування надаються (наприклад, якщо робота з проживанням у сім’ї). Важливо, що у сфері догляду у Франції гострий дефіцит кадрів, тож шансів знайти місце багато. За наявності медичної освіти або досвіду ви можете працевлаштуватися і помічником медсестри, і соціальним працівником – такі навички тільки вітаються.

• Готельно-ресторанна сфера (Horeca). Готелі, кафе, ресторани завжди потребують працівників, а особливо в туристичних містах. Українські жінки працюють покоївками, офіціантками, помічниками на кухні (plongeur – миття посуду), хостес, адміністратори на ресепшені. У цій галузі англійська мова часто виручає – багато туристів говорять англійською, тож зі шкільним рівнем можна освоїтися як офіціантка чи бариста. Знання французьких основ ввічливості («Bonjour, Madame…» з усмішкою) теж дуже допоможе. Графік роботи тут зазвичай гнучкий або змінний: можуть бути вечірні зміни, робота у вихідні та свята (лавина клієнтів на Різдво чи День взяття Бастилії забезпечена). Ставки починаються від мінімальних (близько 11 €/год), але нерідко передбачені чайові. У великих містах або елітних закладах оплата вища, плюс можливий кар’єрний ріст – з часом можна дорости від офіціантки до менеджера залу чи адміністратора готелю. До речі, на деяких курортах роботодавці пропонують житло для персоналу, щоб залучити працівників на сезон.

• Сільське господарство (ферми, поля, виноградники). Для тих, хто не боїться забруднити манікюр землею, французьке агро пропонує багато роботи. Збір спаржі навесні, полуниці влітку, виноградна кампанія (vendanges) восени – всюди потрібні робочі руки. Робота фізично важка: цілий день на ногах, під сонцем Півдня Франції або в прохолодному саду Нормандії. Але плюс – зазвичай не вимагають ні мови, ні досвіду. Оплата близько 11–12 € брутто/год (подекуди додають премії за виконану норму). Часто фермери забезпечують проживання (наприклад, кімната або модульний будиночок) та харчі прямо на місці – що дуже економить витрати. Для багатьох українок сезонні роботи в агросекторі стали стартом: за кілька місяців можна і підзаробити, і підтягнути французьку, розмовляючи з місцевими фермерами (головне не переплутати vin (вино) і vingt (двадцять) при підрахунку ящиків винограду).

• Клінінг (прибирання). Прибиральниці та фахівці клінінгу потрібні скрізь – від готелів і офісів до приватних будинків. Робота полягає в підтриманні чистоти: прибирання кімнат, миття підлог, прання білизни тощо. Це одна з найпопулярніших сфер для наших жінок без знання мови, адже швабра мовного бар’єру не питає. У великих містах існують клінінгові агентства, куди можна влаштуватися офіційно і отримувати замовлення. Графік може бути гнучким – дехто працює вранці до відкриття офісів, хтось увечері або навіть уночі (наприклад, прибирання торгових центрів). Зарплата знаходиться на рівні тієї ж мінімалки (~10–11 € на годину), хоча нічні зміни чи понаднормові оплачуються вище. У приватних замовленнях (прибирання квартир) погодинна ставка теж близько 10–15 €. Кар’єрний ріст у цій сфері можливий: можна стати старшою покоївкою в готелі, координувати команду клінерів або відкрити власну міні-фірму з прибирання, знайшовши постійних клієнтів.

• Медицина та догляд (медсестри, санітари, лікарі). Франція гостро потребує медичних кадрів – медсестер, доглядальниць, фізіотерапевтів, фармацевтів. Для українських медичних працівників це шанс продовжити кар’єру, але є нюанси. Диплом медсестри чи лікаря з України потребує нострифікації, знання французької має бути на рівні B2 і вище, а також доведеться підтвердити кваліфікацію у відповідних органах. Тому багато наших фахівчинь спершу влаштовуються молодшими медичними сестрами, асистентами по догляду (наприклад, в будинки для літніх людей) – це дозволяє набратися досвіду і підтягнути мову. Зарплати в державних лікарнях: медсестра отримує ~2 300 € брутто на місяць на старті (після податків ~1 800 €), з досвідом може зрости до ~3 000 € і більше. Приватний сектор оплачує іноді вище, але і вимоги там високі. Перспективи кар’єрного росту в медицині хороші – Франція цінує освіту, тож після підтвердження диплома можна перейти на позицію лікаря-спеціаліста чи керувати відділенням. Порада: якщо ви медик, дізнайтеся про програми спрощеного доступу для українців – під час напливу біженців деякі процедури визнання диплому прискорили, аби залучити медперсонал.

• Освіта та наука. Сфера освіти для іноземців дещо складніша, адже вимагає вільної французької. Однак є ніші, де українки себе знаходять. Наприклад, виховательки або помічники в дитячих садках для українських дітей (у Франції з’явились групи для дітей біженців), асистенти в школах (якщо є програми інтеграції українських учнів). Деякі наші педагоги проводять онлайн-уроки або гуртки для української діаспори. Якщо володієте англійською, можна спробувати себе як приватний репетитор іноземних мов або навіть влаштуватися в мовні школи (носіїв мови часто беруть для розмовних клубів). Університети та наукові проєкти також шукають таланти: існують гранти для науковців-українок, вакансії постдоків тощо – але тут без мови і підтвердженого диплому ніяк. Зарплати в освіті у Франції середні: шкільний вчитель заробляє ~2 000–2 500 € брутто. Проте додаткові години репетиторства можуть суттєво поповнити гаманець на винні сирі.

• ІТ та технології. У Франції, як і всюди, айтішниці в ціні. Якщо ви працювали в ІТ-сфері (програмістка, тестувальниця, вебдизайнерка), знайти роботу буде найлегше: попит на ІТ-спеціалістів дуже високий. Багато міжнародних ІТ-компаній мають офіси в Парижі, Ліоні, Тулузі та інших містах. Плюс дистанційна робота: можна жити у Франції, а працювати на компанію у США чи Німеччині – було б інтернет-з’єднання. Французька мова в ІТ не обов’язкова, достатньо англійської, бо робоча документація і спілкування часто англомовні. Зарплати в ІТ одні з найвищих: середньому розробнику пропонують від 3 000 € до 5 000 € брутто на місяць (залежить від досвіду і спеціалізації), Senior Developer або Project Manager може отримувати й 6–8 тисяч €. Крім того, французькі компанії часто дають соцпакет: медичну страховку, компенсацію транспорту, tickets-restaurant (талони на їжу). Для жінок в ІТ є спеціальні спільноти, можна долучатися до груп на LinkedIn чи Facebook за ключовими словами «Women in Tech France». Кар’єрний розвиток – sky is the limit: французи цінують наполегливість, і з часом цілком реально вирости до керівних позицій.

• Інші напрями. Окрім перелічених, українки успішно працюють і в інших сферах. Швейна промисловість – швачки та кравчині затребувані (на фабриках зарплата ~10 € за годину, приватні ательє можуть платити більше). Логістика і склади – жінки працюють пакувальницями, контролерами якості, водіями навантажувача (якщо є вправність). Робота в магазинах (ритейл) – касири, продавці-консультанти (тут потрібна мова хоча б на базовому рівні для спілкування з клієнтами). Косметологія та б’юті-сфера: багато українок надають послуги манікюру, перукаря, косметолога – можна працевлаштуватися в салон або працювати на себе (попередньо оформившись як auto-entrepreneur). У великих містах є навіть українські салони краси, де раді найняти наших майстринь. Нарешті, догляд за дітьми (няні, au-pair) – французькі родини іноді шукають нянь, і знання української/російської може бути плюсом, якщо батьки хочуть для дітей полілінгвальне середовище. Оплата няні з проживанням (au-pair) невисока – кишенькові гроші ~300 € на місяць плюс житло/їжа, зате це шлях пожити у французькій сім’ї. Професійна няня з досвідом та рекомендаціями може отримувати 10–15 € за годину або більше, залежно від обов’язків.

Висновок по галузях: вибір великий. Французький ринок праці потребує як висококваліфікованих кадрів (інженери, лікарі, ІТ), так і простих працівників у сфері послуг та агро. За даними європейської служби зайнятості EURES, у Франції дефіцит кадрів спостерігається одразу в 38 професіях, зокрема будівництво, виробництво, машинобудування, сільське господарство, охорона здоров’я та ІТ. Багато з цих вакантних посад підходять і жінкам – від кухарів та домогосподарок до медсестер і швачок. Тому не варто думати, що українці «віддані» лише на низькокваліфіковану працю – за наявності навичок і бажання навчатися можна реалізувати себе у різних сферах.

Умови праці у Франції: графік, час роботи, вихідні

Франція відома своїм трудовим законодавством, яке захищає працівників (невипадково ж французи так люблять страйкувати за свої права). Ось основні моменти про умови роботи, які варто знати:

• Тривалість робочого часу. Нормальна тривалість повного робочого дня у Франції – 35 годин на тиждень. Це приблизно по 7 годин щодня при п’ятиденному робочому тижні. Роботодавець не має права вимагати працювати більше без додаткової оплати. Якщо ж графік передбачає 39 годин на тиждень чи понаднормові – за це мають доплачувати, або надавати додаткові вихідні (RTT) за понаднормові години. Багато офісних працівників реально працюють 37–39 годин, але отримують кілька додаткових вільних днів на рік як компенсацію. Для неповної зайнятості (part-time) години можуть бути гнучкими – наприклад, 20 годин на тиждень. Лайфхак: у трудовому договорі (contrat de travail) завжди прописують кількість годин – уважно читайте, скільки від вас очікують.

• Робочий день і графік. У більшості компаній робочий день стартує близько 9:00 і триває до 17:00 чи 18:00, з обідньою перервою приблизно годину (французи люблять пообідати неквапливо, іноді з десертом і кавою – la pause déjeuner свята справа). Втім, у сфері послуг та промисловості графік може бути позмінним. Наприклад, у магазині ви можете працювати у дві зміни (ранкова/вечірня), у ресторані – зміни покривають пізній вечір. Нічна праця (з 22:00 до 6:00) оплачується вище, також як і робота у вихідні дні – часто +50% до ставки у неділю або подвійна оплата у святкові дні, хоча це залежить від колективного договору конкретної галузі. За законом кожному працівнику гарантована перерва (мінімум 20 хвилин, якщо працюєте понад 6 годин підряд) та щоденний відпочинок не менше 11 годин між робочими змінами. Тобто, якщо ви закінчили зміну о 22:00, то наступна повинна початися не раніше 9:00 наступного дня.

• Вихідні дні. Стандарт – два вихідні на тиждень (зазвичай субота і неділя для офісів). У галузях, де працюють по вихідних (торгівля, транспорт, туризм), вихідні надають в інші дні за графіком. Французьке трудове право також гарантує оплачувані відпустки – 5 тижнів на рік для штатного працівника. Накопичуються відпускні дні з розрахунку ~2,5 дня за кожен відпрацьований місяць. Відпочивати 5 тижнів поспіль, щоправда, мало хто може – зазвичай беруть 2 тижні влітку, решту розподіляють протягом року (наприклад, на Різдвяні свята або весняні канікули). Державних свят у Франції ~11–13 на рік (Травневі свята, День Бастилії 14 липня, тощо) – у ці дні більшість людей відпочиває, крім критичних сфер. До речі, переробітки (сверхурочні) підлягають додатковій оплаті або компенсації відгулами, тож не бійтеся, що вас заставлять працювати понад норму без оплати – це незаконно.

• Перерви та відпустки. Окрім щорічної відпустки, є поняття «RTT» – додаткові вихідні, якщо ваша компанія працює понад 35 год/тиждень; декретна відпустка для мам – мінімум 16 тижнів оплачувано (6 до пологів, 10 після, а при народженні 3-ї дитини – довше); лікарняний – оплачується соціальним страхуванням частково з 4-го дня хвороби. Також у Франції дуже сильні профспілки: якщо щось не так з умовами праці, завжди можна звернутися до профспілкової організації (їх часто є кілька на підприємстві) або інспекції праці. Закон забороняє будь-яку дискримінацію на роботі – за статтю, віком, національністю тощо. Тому, хоч іноді наші співвітчизники скаржаться на упередженість, у цілому трудові права у Франції добре захищені – головне знати їх і не соромитися їх відстоювати.

На практиці умови праці дуже залежать від сфери. У державних установах все чітко за законом (35 годин, стабільність), у приватному бізнесі – буває, що працюють інтенсивніше. Малий бізнес (кафе, магазини) інколи гнучкіший у графіку, але й просить підлаштуватися під сезонність чи наплив клієнтів. Проте пам’ятайте: французьке законодавство на вашому боці, і ніхто не може змусити працювати понад міру або без вихідних. Французи славляться вмінням жити, а не лише працювати – тож і ви сміливо плануйте відпочинок, подорожі на вихідних, інтегруйтесь у їхній ритм «travail-vie équilibrée» (work-life balance). Робота роботою, а кафе з круасаном о 17:00 ще ніхто не скасовував!

Зарплати у Франції: скільки можна заробити

Гроші – це те питання, яке хвилює найбільше. Давайте розберемось, на які доходи можна розраховувати, працюючи у Франції, і від чого вони залежать.

Мінімальна зарплата (SMIC). У Франції встановлено офіційний мінімум оплати праці – SMIC (Salaire Minimum Interprofessionnel de Croissance). Станом на 2025 рік він становить ≈11,88 € брутто на годину, тобто ~1 802 € брутто на місяць (це близько 1 426 € «на руки» нетто після відрахувань). Практично кажучи, якщо ви працюєте повний день, то менше цієї суми вам платити не можуть. Багато некваліфікованих вакансій якраз оплачуються за ставкою, близькою до SMIC. Для розуміння рівня: 1 800 € брутто – це після сплати податків ~1 400 € нетто, на які і живе чимало людей (особливо в провінції).

Брутто vs. нетто. В оголошеннях про роботу у Франції зарплати майже завжди вказують до сплати податків (брутто). Нетто – це те, що ви отримаєте «на руки», і воно приблизно на 20-25% менше за брутто через соціальні внески та податки. Наприклад, якщо бачите вакансію з оплатою 2 000 € брутто на місяць, то реально на рахунок прийде десь ~1 500 € після відрахувань. Мінімальна годинна ставка 11,27 € брутто (дані 2024 року) дає ~8,92 € нетто. Будьте уважні: «Salaire brut» і «salaire net» – не одне й те саме. Плануючи бюджет, орієнтуйтеся на нетто. Після кількох місяців офіційної роботи, до речі, ви зможете подати на житлову допомогу CAF – держава компенсує частину оренди малозабезпеченим, що приємно додає до доходу.

Середні зарплати. Середній рівень зарплат у Франції вищий, ніж мінімальний, але сильно залежить від професії. За статистикою, середня брутто-зарплата по країні – близько 3 300 € на місяць (нетто ~2 500 €). У 2025 році називають цифру ~2 717 € нетто як середню зарплату для повної зайнятості. Але цей середній показник враховує і топ-менеджерів, і айтішників, тому для новоприбулих він не завжди досяжний одразу. Реально, якщо ви влаштувалися на просту роботу, готуйтеся стартувати від мінімалки (~1 400 € чистими). Зі здобуттям досвіду, підвищенням кваліфікації та мовних навичок можна рухатися до середньої і вище.

Зарплати по сферах (на прикладах):

• Некваліфіковані роботи: як ми згадували, прибиральниці, покоївки, посудомийки, вантажниці на складах отримують ~10–11 € за годину. За повний місяць це ~1 700–1 800 € брутто (1 300–1 400 € нетто). Швачки на фабриках – близько 10,3 €/год. Робітниці на конвеєрі, пакувальниці – теж на рівні мінімальної ставки. Тобто всі ці роботи дадуть приблизно 1 400 € чистими на місяць плюс-мінус. Не густо, але часто передбачені понаднормові, які оплачуються додатково, тож фактично можна заробити трохи більше.

• Сфера обслуговування: офіціантки, продавчині, перукарі, касири – трохи вище мінімалки, особливо якщо є досвід і мова. Наприклад, офіціантка чи бариста може мати ~1 500–1 600 € нетто (це з урахуванням чайових та можливих вечірніх надбавок). Продавець-консультант у магазині одягу – район 1 600 € нетто. Перукар на ставці – ~1 500 € нетто + чайові. Цифри різняться залежно від регіону: у Парижі можуть платити трошки більше, але й вимоги вищі (плюс клієнти вибагливіші). Якщо знаєте мову, є шанс отримати підвищення – старший продавець чи менеджер зміни із зарплатою вже 1 800–2 000 € нетто. В сфері ресторанів/готелів при переході на позицію менеджера можна дійти і до 2 500 € нетто.

• Будівництво, виробництво: хоч це не суто «жіночі» галузі, але чимало українок працює інженерами, технічними спеціалістами, менеджерами. Кваліфіковані робітники на виробництві (наприклад, технік-оператор) можуть отримувати 2 000–2 500 € брутто (~1 600–1 900 нетто). Якщо у вас інженерна спеціальність і вийде знайти роботу за фахом, стартова зарплата може бути ~2 000 € нетто, а з досвідом – до 2 700–3 000 € (як згадувалося, інженер з досвідом у Франції отримує близько 2 700 €). Кар’єрний ріст у технічних сферах дуже реальний – наприклад, прийшовши простим техніком, можна дорости до начальника зміни чи ділянки з зарплатою під 3 500 € брутто (і більше).

• Медицина: Медсестра у державній клініці заробляє ~2 300 € брутто на старті, що ~1 800 € нетто. У приватних клініках чи на нічних змінах можна отримувати й 2 500 € нетто. Помічник медсестри, санітар – ближче до 1 500–1 600 € нетто. Лікарі-спеціалісти – окрема каста: їхні доходи високі (від 4–5 тисяч € нетто і до космічних висот для хірургів чи анестезіологів). Але шлях до лікарської посади довгий: потрібно підтвердити диплом, пройти стажування, знати мову досконало. В цілому, якщо ви медик – є сенс, тому що оплата в галузі одна з найвищих і вакансій багато.

• ІТ: Програмістки та інші IT-спеціалістки можуть розраховувати на 3 000–4 000 € нетто вже після кількох років досвіду (джуниор може почати з ~2 000–2 500 € нетто). Різниця велика залежно від технологій і компанії: паризький стартап може платити менше, ніж міжнародний гігант. Але в середньому Senior Developer у Франції цілком отримує 50–60 тис. € брутто в рік (що ~3 500–4 000 € нетто на місяць). Team Lead чи Project Manager – 70–80 тис. € на рік (5 000+ € нетто в місяць). Пам’ятайте, що ІТ-шники інколи працюють як фрілансери/контрактори – тоді ставки можуть бути погодинні (30–50 € за годину і більше). Але й податки доведеться платити самостійно. З позитивного: IT – та сфера, де жінок підтримують, існують менторські програми, і якщо ви амбітні, то кар’єрне зростання може бути стрімким навіть для новачка.

• Інші професії: Бухгалтери у Франції затребувані, але треба знати місцеві стандарти – зарплати ~2 000–2 500 € нетто для початку. Водії транспорту (автобуси, трамваї) – ~1 800–2 200 € нетто. Дизайн, мода: якщо влаштуватись у будинок моди хоч асистентом – платня може бути скромна (1 500 €), але досвід безцінний. Фріланс-послуги (фотографи, копірайтери, перекладачі) – дуже різні заробітки, але у великих містах клієнтів знайти можна. Як бачите, «вилка» зарплат велика: від 1 300 € до 3 000 € і вище. Багато наших жінок починають з мінімалки, але за рік-два виходять на більш пристойні суми.

Регіональні відмінності: Зарплати у Парижі та Іль-де-Франс традиційно вищі на ~10-20% для багатьох посад (через високий рівень життя та конкуренцію за кадри). Наприклад, покоївка в Парижі може отримувати 1 600 € нетто, тоді як у маленькому містечку за ту ж роботу платитимуть 1 300 €. Водночас у провінції і витрати нижчі. У північних індустріальних регіонах (Лілль, Страсбург) зарплати трохи поступаються паризьким, а от на півдні (Ліон, Марсель, Ніцца) – близькі до столиці через туристичну галузь. Кар’єрне зростання і підвищення зарплати у Франції часто прив’язані до стажу роботи: пропрацювавши рік, майже гарантовано отримаєте невеличке підвищення або премію (як мінімум, індексацію на інфляцію). Також цінується підвищення кваліфікації – курси, дипломи. Роботодавці інколи фінансують навчання працівників, згодом підвищуючи їх на посаді. Не соромтеся обговорювати перспективи росту на співбесіді: у Франції нормально запитати, яким бачить роботодавець ваше майбутнє за 2-3 роки. Це навіть справить хороше враження – значить, ви мотивовані.

Наостанок, пам’ятайте про податки: якщо ви працюєте офіційно, зі зарплати автоматично вираховують соцвнески. Але раз на рік доведеться подати податкову декларацію (декларація доходів) – часто після першого року роботи вам можуть призначити сплату прибуткового податку (impôt sur le revenu). Для невеликих зарплат він мізерний або нульовий, але все ж будьте готові. Приємний момент: у Франції розвинена система соціальної підтримки – частину витрат на дітей, житло, транспорт держава компенсує через різні програми. Тож фактичний рівень життя може виявитися кращим, ніж виглядає цифра в пейслипі (розрахунковій квитанції). З часом, розібравшись у всіх нюансах, ви навчитеся витискати максимум зі свого доходу і соціальних пільг.

Умови проживання: житло, оренда та що надають роботодавці

Доступне орендоване житло у невеликих містечках Франції може бути значно дешевшим, ніж у Парижі. Але навіть скромна квартирка часто забирає вагому частину зарплати. Франція – країна не з дешевих у плані житла. Більшість роботодавців не надає житло, тож питання оренди лягає на ваші плечі. Винятки – сезонна праця (фермери можуть розмістити робітників у гуртожитку чи контейнерному будиночку на полі) та робота з проживанням (напр. няня або доглядальниця з проживанням у сім’ї – тоді вам нададуть кімнату і харчування). В усіх інших випадках доведеться шукати житло самостійно.

Оренда у різних регіонах: Ринок оренди у Франції різноманітний, ціни дуже залежать від міста. Найдорожчий – Париж. У столиці за 600–800 € на місяць можна зняти хіба що зовсім маленьку студію (15–20 кв.м або кімнатку). Більш комфортна квартира-студія в Парижі коштує 600–1200 €, однокімнатна (one-bedroom) – 1200–2200 € на місяць залежно від району. У передмістях Парижа трохи дешевше: скажімо, квартира з однією спальнею може бути від ~900 €. Інші великі міста теж недешеві, але все ж доступніші за Париж. Наприклад, Ліон: студія ~600–1000 €, 1-кімнатна – 750–1700 €. Ніцца (лазурне узбережжя): 600–1200 € за студію, 800–2000 € за однокімнатну. Марсель: від ~800 € за скромну квартиру. Тулуза, Бордо, Лілль, Страсбург – середній діапазон 500–800 € за невелику студію, 700–1200 € за однокімнатне житло. А от провінція та села – зовсім інша справа: у невеличких містечках повноцінну квартиру можна знайти за 500–700 € на місяць, а кімнату – і за 300–400 €. Наприклад, у регіоні Дордонь (південний захід) оренда будиночка може обійтися в 700 €. Щоправда, роботи там менше і потрібна машина, щоб всюди діставатися.

Способи заощадити на житлі: Популярний варіант – спільна оренда (колокейшн, colocation). Ви можете зняти кімнату в квартирі спільно з іншими (студентами чи молодими працівниками) – в Парижі така кімната обійдеться від ~500 € на місяць, у великих містах 350–500 €, у менших містечках і за 200–300 € знайти можна. Спільна оренда – не лише економія, а й спосіб знайти друзів та підтягнути мову. Ще одна опція – соціальне житло (HLM), проте отримати його іноземцю складно і довго (черги). Як новоприбулі, ви радше орендуватимете на приватному ринку.

Чи легко знайти квартиру? На жаль, у великих містах попит на оренду високий. У того ж Парижі на одне оголошення може бути 20 бажаючих. Власники житла зазвичай питають про доходи, контракт роботи, гарантії. Оптимально мати дохід втричі більший за оренду (це стандартна вимога). Тому на старті, якщо зарплата скромна, може знадобитися гарант – особа або організація, що поручиться оплатити за вас, якщо ви не зможете. Для українців з тимчасовим захистом існують програми допомоги в житлі: деякі асоціації допомагають знайти житло або виступають гарантом. Лайфхак: зверніться до місцевих волонтерських груп або в міську мерію – дізнайтеся про програми підтримки біженців у житловому питанні. Поки шукаєте постійне житло, можна знімати тимчасове – кімнату через AirBnb на місяць, або скористатися платформами для короткострокової оренди (наприклад, HousingAnywhere, Spotahome – деякі з них підтримують українську і дозволяють бронювати на 1-3 місяці).

Витрати на житло: Окрім власне орендної плати (loyer), врахуйте комунальні послуги. Часто в оголошеннях пишуть дві суми: loyer hors charges (без комуналки) і charges comprises (з комуналкою). Комунальні платежі (вода, прибирання будинку, вивіз сміття) можуть становити 50–100 € додатково. Електрика і газ зазвичай оплачуються окремо за лічильником (розраховуйте ~50–80 € на одну людину щомісяця, залежить від опалення). Інтернет – ~20–30 € на місяць. Таким чином, якщо ваша оренда 700 €, то реально витрачатимете ~800 € з усіма рахунками. У Парижі, відповідно, якщо оренда 1200 €, то витрати з рахунками близькі до 1300+ €. Не дивно, що значна частина зарплати йде на житло: при середній нетто-зарплаті ~2 500 € оренда може «з’їдати» близько половини цих грошей. Тому намагайтеся оформити допомогу на житло (APL) через CAF – багато українців отримують від 100 до 300 € на місяць субсидії, залежно від доходу та розміру оренди.

На щастя, французький уряд контролює ринок оренди: є закони, що обмежують ріст цін (наприклад, не дозволено піднімати орендну плату більш ніж на 3,5% протягом року). У великих містах (Париж, Ліон тощо) діють референсні ціни: якщо орендодавець заломив надто високу ціну, можна поскаржитися в префектуру. Це, звісно, не означає, що житло раптом стане дешевим, але хоча б стримує апетити власників.

Якщо роботодавець надає житло: Деякі вакансії прямо вказують hébergement offert (житло надається). Це трапляється на сезонних роботах (польові роботи, курорти), у сім’ях (якщо ви доглядальниця або домашня працівниця) чи, наприклад, для персоналу віддалених готелів. У такому разі обов’язково уточніть умови: чи оплачуєте ви комуналку, скільки людей проживає разом, на який період надається житло. Іноді житло безкоштовне, іноді за символічну плату (скажімо, 50–100 €). Так чи інакше, це величезний бонус, бо звільняє вас від найбільшої статті витрат. Багато українських жінок скористалися такою можливістю на старті: попрацювали сезон з наданим житлом, відклали грошей, підтягнули мову – а вже потім орендували власне помешкання. Це непоганий шлях інтеграції.

На що звернути увагу при зніманні житла: Французька орендна система має свої тонкощі. Стандартний договір оренди – на 1 рік (мебльоване житло) або 3 роки (немебльоване) з автоматичним продовженням. Можна розірвати, попередивши за 1 місяць (у мебльованому) або 3 місяці (в немебльованому) заздалегідь. Вимагають заставу (dépôt de garantie) – зазвичай суму місячної оренди, яка потім повертається. Обов’язково складається акт прийому-передачі (état des lieux) – фіксує стан квартири, щоб ви не відповідали за старі дефекти. Якщо мова не дуже – попросіть знайомого француза допомогти з паперами. І не хвилюйтеся: орендодавці вже звикли до українців-біженців, багато хто здає квартири нашим сім’ям. Головне – продемонструвати, що у вас є робота або достатньо коштів, і ви відповідальний орендар. Тоді знайдеться куточок і під французьким сонцем.

Поради щодо пошуку роботи у Франції

Пошук роботи – це теж робота. Але маємо для вас добрі новини: є чимало ресурсів і спільнот, які допомагають українкам у Франції знайти своє місце під сонцем (чи то пак, під Ейфелевою вежею). Ось практичні поради та корисні джерела:

• Служба зайнятості France Travail (колишня Pôle Emploi). Перший крок – звернутися до державної біржі праці France Travail. Це офіційна структура, де можна зареєструватися як шукач роботи. Вони допомагають скласти CV, проводять консультації, пропонують безкоштовні курси французької та навіть можуть частково оплачувати вашу перекваліфікацію. У базі France Travail – десятки тисяч вакансій по всій країні. Зверніться до найближчого відділення (майже в кожному місті є) або реєструйтеся онлайн на сайті. Не соромтеся повідомити, що ви з України і маєте тимчасовий захист – зараз у Франції є розуміння ситуації, і часто до наших особливе, поблажливіше ставлення.

• Популярні сайти з вакансіями. Крім державного центру зайнятості, використовуйте приватні джоб-сайти. Найбільші і найпопулярніші: Indeed.fr, Monster.fr, HelloWork. Також зверніть увагу на Qapa, Adzuna, Glassdoor, Keljob, Cadremploi – на цих порталах багато оголошень від прямих роботодавців. Для ІТ і висококваліфікованих позицій є окремі ресурси: наприклад, Welcome to the Jungle, LinkedIn Jobs, а для сезонних сільгоспробіт – сайт Lagriculture-recrute (вакансії на фермах). Якщо цікавить робота в конкретній сфері, пошукайте спеціалізовані сайти: у будівництві – Batiactu Emploi, у медицині – Staffsanté тощо. Резюме бажано мати французькою мовою (або двомовне, FR/EN). На багатьох сайтах можна завантажити CV і зробити відкритим для перегляду роботодавцями. Тоді рекрутери самі вас знайдуть (нерідко рекрутинг-агент на LinkedIn побачить ваш профіль і запропонує позицію – тому оновіть LinkedIn і вкажіть, що ви «Open to work» у Франції).

• Українські спільноти і соцмережі. Дуже дієвий канал – це спільноти українців у Франції. У Facebook є групи на кшталт “Робота у Франції / Travail en France (UA)”, “Ukrainiens en France”, регіональні групи (“Українці в Парижі”, “Українці в Марселі” тощо). Там регулярно постять вакансії, поради, контакти перевірених роботодавців. Часто самі українки, що вже працюють, діляться оголошеннями: наприклад, “в нашу компанію потрібна ще одна людина, кому цікаво – пишіть”. Такі рекомендації дуже цінні. Також підпишіться на Telegram-канали, якщо такі є (можна спитати у спільноті). Волонтерські організації теж можуть допомогти: проєкти на кшталт «Українці поруч», Червоний Хрест, місцеві асоціації – інколи вони мають базу вакансій або напряму зв’язуються з підприємствами. Не гребуйте «сарафанним радіо»: розкажіть знайомим французам, що шукаєте роботу – цілком можливо, сестра їхнього друга шукає няню або в сусідній буланжері потрібна продавчиня.

• Агенції з працевлаштування. У Франції діє багато приватних агентств (agences d’intérim), які наймають працівників і «орендують» їх компаніям. Це такі бренди, як Adecco, Manpower, Randstad, Synergie тощо. Ви можете зареєструватися в кількох агенціях – заповнити анкету, пройти невеличку співбесіду. Коли у них з’явиться тимчасова вакансія, що вам підходить, вони вам зателефонують. Це гарний спосіб отримати перший досвід: через агентство беруть на склади, у магазини, на виробництва, клінінг, тощо – часто на короткі контракти (тиждень, місяць). Плюс: контракт офіційний, агентство займається паперами, а ви отримуєте зарплату і запис в резюме. Мінус: робота може бути нестабільна і «уривками». Але багато хто починає з intérim і далі переходить на прямий контракт із роботодавцем, якщо себе добре зарекомендує.

• Поради при пошуку роботи: Підготуйте резюме (CV) французькою – бажано коротке (1 сторінка) і зрозуміле. Вкажіть досвід роботи, освіту, рівень мов, навички (наприклад, володіння комп’ютером, вміння водити авто тощо). Додайте, що у вас статус, який дозволяє працювати (mention: «Autorisation de travail (protection temporaire)»). Напишіть короткий супровідний лист (lettre de motivation) – кілька абзаців про те, хто ви і чому підходите на посаду. Навіть якщо французька неідеальна, спробуйте – француzi оцінять ваше прагнення інтегруватися. Обов’язково перевірте помилки (дайте носію мови або скористайтесь онлайн-інструментами). Ще трюк: якщо відгукуєтесь на вакансію, де не вимагають мови, все одно напишіть пару речень французькою – це може виділити вас серед інших, хто взагалі нічого не напише.

• Підготовка до співбесіди: Французькі роботодавці люблять пунктуальність – прийдіть вчасно (або підключіться, якщо інтерв’ю онлайн). Вдягніться охайно, навіть якщо це вакансія на складі – перше враження важливе. Ввічливе «Bonjour, enchantée» і рукостискання на початку – must have. Якщо мова кульгає, заздалегідь вибачтеся: «Excusez-moi, je parle encore mal français, mais j’apprends». Більшість поставиться з розумінням і може перейти на повільнішу мову або трохи англійської. Відповідайте чесно, усміхайтеся, показуйте мотивацію. Часто запитують: «Pourquoi voulez-vous travailler ici ?» (чому хочете тут працювати) – підготуйте просту відповідь про бажання реалізувати свій досвід, вчитись нового, подобається компанія тощо. На завершення подякуйте за час: «Merci de m’avoir reçu».

• Українські дипломи і підтвердження кваліфікацій: Якщо у вас є диплом чи сертифікат з України, варто зробити переклад французькою (присяжний перекладач). Для багатьох робіт (особливо некваліфікованих) диплом не потрібен, але якщо претендуєте на щось більш кваліфіковане (інженер, бухгалтер, медсестра), то документ про освіту зайвим не буде. Французькі роботодавці люблять дипломи. Є організація France Éducation International (колишня CIEP), яка робить нострифікацію дипломів – можете подати туди документи для визнання. Хоч це й довго, але на перспективу кар’єри вплине позитивно.

• Мовні курси: Поки шукаєте роботу, вивчайте французьку. Безкоштовні курси пропонує той же France Travail, а також різні асоціації (Червоний Хрест, Франс Тер д'Азиль та ін.). Навіть пару місяців інтенсиву можуть значно підняти ваш рівень і розширити вибір вакансій. До того ж, на курсах ви познайомитеся з іншими україноками, обміняєтесь досвідом, а може, й знайдете подруг.

• Не опускайте руки: Може статися, що відправили 50 резюме – а відповіли лише двоє. Це нормально. Конкуренція є, плюс літо – мертвий сезон, наприклад. Продовжуйте шукати, щодня виділяйте час на моніторинг нових оголошень. Використовуйте різні канали – і сайти, і соцмережі, і особисті знайомства. Деякі наші дівчата знаходили роботу в перші ж тижні, а комусь знадобилося кілька місяців. Головне – наполегливість і гнучкість. Можливо, спершу доведеться погодитися на щось далеке від ідеалу, зате отримаєте перший досвід у Франції. А там можна і продовжити пошуки паралельно, вже маючи локальний рядок в резюме.

Корисні ресурси для пошуку роботи у Франції: офіційний сайт Pole Emploi (зараз France Travail), портали вакансій (Indeed, Adzuna, Qapa та ін. ), платформи для фрілансу (Мальта, Upwork), та, звісно, групи української діаспори. Не цурайтеся звертатися по допомогу: у багатьох містах діють українські центри допомоги, де можуть підказати з резюме чи проконсультувати з правових питань працевлаштування. У Франції достатньо і безкоштовних консультацій для шукачів роботи (в тому числі англійською), тож користуйтеся всіма можливостями.

На завершення – трохи мотивації. Багато українок вже пройшли шлях, на який ви, можливо, тільки стаєте: хтось приїхав, не знаючи мови, і через рік вже працює в улюбленій сфері; хтось змінив професію і знайшов себе наново; хтось почав з прибирання, а виріс до адміністратора. Ваш статус тимчасового захисту – це не лише про допомогу, а й про можливості, бо ви можете працювати нарівні з французами. Так, спочатку страшно і важко, але кожен відправлений відгук і кожна співбесіда – це крок до успіху. Вірте в себе: працелюбність українців французи вже оцінили, і попит на нас є. А з нашим вмінням імпровізувати, почуттям гумору та готовністю вчитися – робота у Франції обов’язково знайдеться. Bon courage et bonne chance!