Ця стаття — про глибоке: про те, як адаптуватися у чужій країні, коли все нове, страшне і самотнє. Як пережити втрату колишньої ідентичності, прийняти себе нового, знайти опору у простих речах і не зникнути серед чужих вулиць і мов. Про те, що навіть коли світ не чекав — ти все одно прийшов. І цього вже достатньо.
Раніше ми могли хіба що мріяти про життя за кордоном. Стільки клопоту було з паспортами, з візами, навіть з грошима. Це займало купу часу і сил. Сьогодні — ми вже за кордоном. Хто де. По всьому світові. Європа - взагалі як за хлібом сходити. Хочеш, автобусом або машиною. Або летіти лоу костом. Ера інтернету відкрила і спростила багато можливостей. Це — шанс, навіть пригода. Про те, як змінилося мислення українців, і чому пожити у різних країнах — це не втеча, а зростання.
Що поєднує Італію й Україну? Більше, ніж здається. Ця стаття — не про візи чи статуси. Вона — про те, чому українці відчувають Італію серцем: через людей, їжу, родини й долі, які перетнулись між нашими двома народами.
Якщо ви плануєте переїзд до Італії або вже перебуваєте там, важливо знати про умови тимчасового захисту у 2025 році. Детальніше читайте тут: “Тимчасовий захист в Італії 2025: що треба знати українцям”.
Спеціально для “Українці поруч” — стаття, яка розповість про життя у Великій Британії так, як воно є. Без ілюзій. Без драми. І з усмішкою, яка буде знайома кожному українцю, хто сюди потрапив.