Битва за українців: чому країни змагаються не за території, а за людей? Або чому весь світ відкриває двері для українців
- Німеччина / Польща / Іспанія / Італія / США / Канада / Чехія / Австралія / Угорщина / Румунія / Словаччина / Туреччина / Об’єднані Арабські Емірати / Португалія / Велика Британія / Нідерланди / Франція
- 7
- 0
Після двох років роботи на державній службі, я зрозуміла, що маю не тільки бажання, але й ресурс і досвід, щоб розпочати власну справу у Німеччині. Я живу тут вже сім років і серйозно розглядала ідею купити франшизу кулінарного бренду. Перед тим я провела глибокий аналіз — і дійшла до простого висновку: усі люблять смачно поїсти, а німці особливо цінують аутентичність, високу якість і добру їжу. Де б у світі не подавали смаколики — поруч завжди знайдеться німець, який це оцінить. :) І ця ніша у Німеччині досі вільна. Вам дууууже добре треба пошукати ресторан такої якості, як в Україні є на кожному кроці. І ось чому.
Реальність приголомшива. Бюрократія, яка поглинає тебе ще до старту. Високі ціни на енергоносії. Банки, які пропонують кредити під захмарні відсотки. Кожен крок — як під гору з рюкзаком цементу. У результаті мені довелось відмовитися від мрії.
І все ж — слава Богу, є українці, які не здаються, і попри всі перешкоди відкривають бізнес у Німеччині. А ще є країни, які ставляться до підприємців не так брутально. І саме про них — нижче.
Отже, основний посил цієї статті -
Людський капітал — найцінніший ресурс XXI століття
Я уявляю, як зараз полетять у мене віртуальні тапки, тому спочатку я хочу пояснити: мова не йде про тих, хто хоче відсидітися десь у куточку. Але навіть вони теж по трохи приходять до тями і розуміють, що світ стрімко змінюється і починають щось робити. І ті, хто за чужий рахунок ще вчора преспокійно існували, сьогодні замислюються про сенс життя. Бо щось всередині клацає. Не можна більше жити, ніби нічого не відбувається. І це добре, бо це початок перетворення людини і її замислення у місці у цьому світі. Ми всі різні, темпи і етапи становлення теж різні.
Освічені, ініціативні, творчі люди - це бажаний ресурс любої країни. Війна в Україні запустила величезну міграцію, яку держави у всьому світі сприйняли як можливість для СВОГО покращення. Так, це звучить брутально. Адже нас ніхто ніколи не впускав просто так. Ми й досі залишаємося країною третього світу. Але Польща, Чехія, Німеччина, Литва, Канада, Італія не просто відкрили двері — вони відкрили перспективи. Адже там, де з'являється українець, одразу ж виникає рух: бізнес, ідеї, праця, розвиток. Ось так. І хто нам про це колись казав? Нам завжди доводилося вигризати собі місце під сонцем.
Саме тому українці, які приїздять до цих країн, отримують не лише тимчасовий прихисток, а реальні умови для реалізації свого потенціалу.
💡 Чому саме українці стали бажаними?
Українці вирізняються серед інших мігрантів:
-
Високою освітою та кваліфікацією. Це інженери, медики, педагоги, айтішники, підприємці, митці — люди, які вже мають досвід та знання.
-
Працьовитістю та адаптивністю. Українці швидко інтегруються, освоюють мови, відкривають бізнеси, стають активними учасниками місцевих спільнот.
-
Емоційною стійкістю. Війна навчила нас долати труднощі, не опускати руки, швидко ухвалювати рішення в складних ситуаціях.
-
Проактивністю. Ми не очікуємо на «подачки», а прагнемо самореалізації, активно діючи та шукаючи можливості.
🎯 Приховані стратегічні цілі держав, що приймають українців
💡 1. Заповнення дефіциту робочої сили
У багатьох європейських країнах — особливо в Польщі, Німеччині, Чехії, Італії — старіюче населення і брак працівників у ключових галузях: логістика, медицина, будівництво, догляд, виробництво, освіта.
🇺🇦 Українці — швидкі до адаптації, працьовиті, мотивовані. Тобто ідеальні кандидати.
🧠 2. Отримання освіченої сили без витрат на освіту
Це тихий джекпот: Україна вклала мільярди у вищу освіту. Країна, яка приймає українських фахівців, отримує готового спеціаліста без витрат на навчання. Це величезна економія для бюджетів західних держав.
🧒 3. Інвестиція у майбутнє: діти мігрантів
Діти українців — це майбутні громадяни, які:
-
вже знають мову країни;
-
лояльні до суспільства, яке прийняло їх родину;
-
здобувають освіту на місці й вливаються в економіку.
Це — стратегічна демографічна інвестиція. Наприклад, у Польщі вже понад 200 000 дітей українців у школах.
💼 4. Підтримка малого і середнього бізнесу
Українці часто відкривають кав’ярні, майстерні, салони, стартапи. І вони:
-
орендують приміщення,
-
створюють робочі місця,
-
сплачують податки.
Це нова енергія для місцевої економіки. Тому багато країн дають зелене світло ФОПам, стартап-візам тощо.
🧬 5. Культурна інтеграція і вплив
Українці стають частиною культурного середовища країни:
-
вносять свою музику, кухню, традиції;
-
розширюють світогляд місцевих.
Це м’яка сила: через інтеграцію розвивається мультикультурне суспільство, що підвищує конкурентоздатність країни на глобальному рівні.
⚖️ 6. Підсилення геополітичного впливу
Країни, які підтримали українців не лише словами, а діями, закладають довготривалі дружні зв’язки:
-
політичні,
-
економічні,
-
ментальні.
Це не просто гуманітарний жест — це інвестиція в міжнародну репутацію і майбутні союзи.
🇵🇱 Польща: стратегічна ставка на українців
Польща не просто «допомогла». Вона зробила українців частиною свого стратегічного плану розвитку:
-
Спрощена реєстрація ФОП
-
Спеціальний статус PESEL UKR
-
Відкритий доступ до медицини, освіти, соціальних послуг
-
Легальна робота одразу після перетину кордону
Результат вражає: понад 77 тисяч українських бізнесів відкрито лише за останній рік. Це вже не просто допомога — це довгострокова стратегія на десятиліття вперед.
🇺🇦 Що має зробити Україна, аби українці поверталися?
Поки світ бореться за українців, сама Україна повинна зробити рішучі кроки, щоб люди поверталися:
1. 🌱 «Зелений коридор» для повернення
-
Спрощена реєстрація бізнесу.
-
Податкові канікули для тих, хто релокує бізнес назад в Україну.
-
Грантові програми для малого та середнього бізнесу.
2. 🎓 Визнати цінність українців за кордоном
-
Платформи для співпраці з українською діаспорою в питаннях реформ, освіти, технологій.
-
Публічне визнання їхнього внеску, підтримка та повага, замість звинувачень у «втечі».
3. 🏗️ Побудова держави, в яку хочеться повертатися
-
Антикорупційні реформи, справедливе судочинство.
-
Чіткі, прозорі та справедливі правила ведення бізнесу.
-
Забезпечення безпеки на всіх рівнях: фізична, економічна, інформаційна.
4. 📚 Збереження української ідентичності
-
Активна підтримка української культури, мови, освіти не лише всередині країни, а й у світі.
-
Українські культурні центри та освітні програми для діаспори.
5. 🚨 Усвідомити терміновість ситуації
Світ не чекає. Якщо Україна не створить привабливі умови для своїх — інші держави створять. І вони вже створюють.
Святе місце порожнім не буває. Якщо українці не повернуться — хтось інший прийде. Це не погроза, це закон динаміки. Людський ресурс завжди знаходить, де розкритися. Питання лише в тому, чи це буде вдома.
Якщо Україна не стане домом для своїх, то хтось інший назве себе господарем на тих місцях, де ми мали б бути.
🔑 Висновок: люди — головний ресурс держави
Українці — не вантаж. Це потенціал, який здатний змінити будь-яку країну на краще. Те, як поводяться з українцями інші країни, є важливим дзеркалом для самої України.
Державу будують не лише військові чи політики. Її будують підприємці, лікарі, програмісти, вчителі, мами, студенти, волонтери. І якщо Україна прагне перемоги, то вона має починатися не тільки з поля бою, але й з поваги до власних громадян.
Бо лише з людьми можна відбудувати не просто країну, а майбутнє, в яке хочеться повертатися.
Маєш досвід або думку? Напиши нам — і ми доповнимо цю статтю твоєю історією.
💬 Хочеш поділитись власним досвідом або порадою? Додай своє — навіть одне речення вже важливе!
Коментарів 0