Український бізнес у Німеччині: історії успіху та тенденції

Українці в Німеччині дедалі частіше заявляють про себе як успішні підприємці. За останні роки – особливо після вимушеної масової міграції, спричиненої війною 2022 року – спостерігається справжній бум реєстрації бізнесів, заснованих вихідцями з України. Лише в Берліні з січня 2022-го по липень 2024 року українці зареєстрували 1907 компаній, що в чотири рази більше, ніж за такий самий період перед повномасштабним вторгненням. Німеччина надає українцям право працювати і навіть відкривати власну справу за наявності тимчасового захисту, тож багато новоприбулих вирішують не тільки шукати роботу, а й розпочати власний бізнес. У цій статті розглянемо приклади успішних українських підприємців у різних сферах – гастрономії, торгівлі, послуг, IT та інших – по всій Німеччині (від Берліна до Мюнхена, Гамбурга та інших міст). Також проаналізуємо загальні тенденції, статистику, типові труднощі та фактори успіху українського бізнесу за кордоном.

Гастрономія: від родинної кухні до вишуканих ресторанів

Гастрономічна сфера – одна з найпомітніших, де українці в Німеччині змогли заявити про себе. У столиці Берліні за останні два роки з’явився цілий ряд закладів харчування, відкритих нашими співвітчизниками. Наприклад, ресторан «Die mit den Kirschen» (у перекладі – «Та, яка з вишнями») в берлінському Шарлоттенбурзі пропонує сучасне бачення української кухні і відомий фірмовим домашнім вишневим лікеромnv.ua. У меню цього ресторану можна скуштувати традиційні українські страви на зразок баноша, вареників, дерунів, котлет по-київськи, поданих у сучасному стиліnv.uanv.ua. Інший популярний заклад – «Slava Berlin» у районі Кройцберг – славиться розмаїттям вареників (у тому числі з нетиповими начинками, як от з чорницею та кремом з меду) та настоянками, а також класичним борщем із пампушкамиnv.ua. Такі ресторани стали осередками української громади та цікавими локаціями для німців, котрі відкривають для себе автентичні смаки України.

Не відстають і інші міста. У Мюнхені наприкінці 2024 року з’явилося бістро «Ruta», засноване відомим київським ресторатором Ігорем Сухомлином. Команда цього закладу – українці, а в меню поєднано комфортну європейську кухню з українськими акцентами: тут подають і хумус, і стейки, і водночас борщ, вареники та вишневу настоянку. Сухомлин зізнався, що відкрити ресторан у Німеччині було непросто: процес запустити заклад виявився набагато тривалішим, ніж в Україні – підготовка зайняла близько двох років через необхідність дотримання усіх бюрократичних процедур. Проте результат того вартий – заклад уже знайшов своїх поціновувачів у Баварії.

Ще один приклад у Баварії – ресторан «Druzi» у містечку Пуллах під Мюнхеном, співзасновницею якого є українка Ольга Гайко. Цей затишний ресторан пропонує незвичний мікс баварської та української кухні, де до пивного шніцеля можна замовити й справжні домашні вареники. Подібні проєкти не лише годують відвідувачів, а й виконують культурну місію – знайомлять німців з українськими гастрономічними традиціями та руйнують стереотипи про нашу кухню як лише про «борщ і сало».

У портовому Гамбурзі українська присутність у ресторанному бізнесі поки менш помітна, однак і там з’являються ініціативи. Гастрономічні вподобання Гамбурга історично тяжіють до морепродуктів та німецької класики, але українці активно долучаються до місцевої індустрії гостинності. Приміром, на етнічних фестивалях і ярмарках у Гамбурзі можна зустріти стенди з українськими стравами, а представники діаспори мріють відкрити повноцінний ресторан української кухні. Загалом, друга столиця ФРН вже давно є магнітом для підприємців з України, де ті реалізують себе в різних сферах. Ще у 2013 році в Гамбурзі працювало понад 60 фірм із «українським корінням», і щороку відкривалося 5–6 нових. Хоч більшість з них належали до сфери логістики та ІТ, нині можна очікувати зростання і в галузі громадського харчування – особливо з огляду на збільшення українського населення в місті.

Торгівля та власні магазини українців

Чимало українців у Німеччині досягли успіху в галузі торгівлі – як роздрібній, так і онлайн-комерції. Багато з них помітили попит на українські товари в діаспорі та серед німців, зацікавлених українською культурою, і заповнили цю нішу власними бізнесами. Наприклад, подружжя Юліана та Денис Брагіни, переселившись як біженці, заснували в Німеччині бренд WDOMA, під яким продають високоякісні українські товари для дому та декору. Родзинка цього бізнесу в тому, що частину виробів виготовляють українські ветерани, а сам бренд офіційно зареєстровано в Німеччині як платформа для просування продукції з України. WDOMA демонструє, як можна поєднати підприємництво з соціальною місією, популяризуючи українські вироби та допомагаючи українським виробникам вийти на європейський ринок.

Ще один напрям – продуктові магазини та імпорт українських харчів. У багатьох великих містах з’явилися крамниці, де можна купити усе – від гречки чи борщового набору до українських солодощів. Часто такі магазини починали як невеликі сімейні підприємства, а з часом розрослися до повноцінних супермаркетів або інтернет-каталогів. Приміром, мережа східноєвропейських магазинів Mix Markt, поширена по всій Німеччині, тепер усе більше включає асортимент українських продуктів, реагуючи на попит сотень тисяч нових українських споживачів. Деякі підприємливі українці організували онлайн-платформи для продажу українських товарів по всій Європі, ефективно використовуючи логістичні можливості ЄС.

Окремо варто згадати про логістичний бізнес. Відомий український поштово-логістичний оператор «Нова пошта» (під брендом Nova Post) у 2023 році розпочав активну експансію в Німеччині, відкривши власні відділення спочатку в Берліні, а потім і в інших регіонах. Перше відділення Nova Post запрацювало в Берліні у червні 2023 року, і вже до кінця року компанія мала 7 відділень по країні – у Берліні, Гамбурзі, Мюнхені, Дрездені, Франкфурті-на-Майні та Кельні. План розвитку передбачає відкриття ще як мінімум 13 нових відділень у містах Північного Рейну-Вестфалії, Баварії та інших землях. Це яскравий приклад того, як український бізнес масштабувався на європейський ринок, щоб задовольнити потреби діаспори у швидкому і надійному доставленні посилок додому. Торгівля та логістика таким чином йдуть пліч-о-пліч: українці не тільки продають свої товари, а й самі створюють канали доставки, роблячи життя громади комфортнішим.

Сфера послуг: краса, освіта, творчість

Українські підприємці в Німеччині успішно опановують і різноманітні сфери послуг – від б’юті-індустрії та медицини до фотографії та розваг. У багатьох випадках вони переносять в Німеччину ті навички й досвід, які мали в Україні, та пропонують сервіс високої якості, іноді навіть унікальний для місцевого ринку.

Яскравий приклад – індустрія краси. У місті Вісбаден (земля Гессен) 25-річна українка Анастасія Бохак із Рівного відкрила власний салон краси «Be Wow», який успішно працює вже майже два роки. Анастасія приїхала як переселенка під час війни і спершу стикалася з типовими труднощами – мовний бар’єр, невизначеність з документами, брак впевненості, чи вдасться продовжити кар’єру в чужій країні. Однак їй вдалося подолати перешкоди: спочатку вона орендувала кабінет у чужому салоні, а згодом наважилася відкрити власний заклад. Be Wow став не просто місцем, де надають б’юті-послуги – Анастасія об’єднала навколо себе українську спільноту, наймає на роботу українок-майстринь і створила атмосферу «домашнього» салону, де клієнти почуваються своїми. Її історія демонструє, як наполегливість і професіоналізм допомагають перетворити виклики на можливості.

У Берліні діє чимало сервісних бізнесів, започаткованих українцями. Так, дві молоді дівчини з України – фотографка Ліза Самсонова та її колега – заснували в столиці фотостудію Reel2Reel Studio з повним спектром послуг. Цікаво, що формат цієї студії – з комплексним сервісом від зйомки до обробки та друку – виявився для Берліна новинкою, «як в Україні тут подібних не було». Молоді підприємиці заповнили нішу, запропонувавши німецьким клієнтам якість та креатив, притаманні українському ринку фотопослуг. Інший приклад – косметологічна клініка «Medesthetic Clinic» у Берліні, відкрита дерматологинею Наталею Сизоненко. Почавши шлях у Німеччині з навчання в клініці Шаріте та роботи у хоспісі, Наталя з часом зуміла відкрити власну клініку естетичної медицини, а згодом – і салон краси на знаменитому бульварі Курфюрстендамм. Її заклади орієнтовані як на українських, так і на німецьких клієнтів та пропонують рівень обслуговування, що нічим не поступається київським або мюнхенським преміум-салонам. Такі історії надихають інших українців: вони показують, що професійні навички, здобуті вдома, високо цінуються і в Німеччині – варто лише адаптуватися до місцевих умов.

Сфера розваг та нічного життя теж не обходиться без українців. У Берліні добре відомий бар «Space Meduza» у районі Кройцберг – його заснувала команда з трьох українців (Ярослав Рафф, Діана Кіпрач і Андрій Ведмідь), і за чотири роки заклад перетворився на культове місце для зустрічей українців та їхніх друзів. Коктейлі з назвами «Zelenskiy», «Kyiv Mule» чи «Ukrainian Sunset» приваблюють не лише наших співвітчизників, а й іноземців, яким цікавий український колорит. Гастрономія, краса, культура, нічне життя – всюди українці привносять щось своє, роблячи карту послуг у Німеччині більш різноманітною.

ІТ та технологічні стартапи

Німеччина – один зі світових центрів технологій та стартапів, і українські ІТ-фахівці та підприємці теж роблять свій внесок у цю екосистему. Багато українських технологічних компаній та стартапів, рятуючись від війни, релокувалися до ЄС, зокрема й до Німеччини. Частина з них продовжує розвивати бізнес уже на німецькій землі або відкриває тут представництва.

Історично українці були присутні в німецькому ІТ-секторі ще до останніх подій. Наприклад, у тому ж Гамбурзі станом на 2013 рік значну частину українських підприємств становили IT-фірми та стартапи, а також компанії у сфері логістики, транспорту і медіа. Гамбург навіть цілеспрямовано запрошував українські ІТ-компанії відкривати офіси саме там, підкреслюючи високу кваліфікацію українських програмістів. За словами проєктного менеджера Євгена Народецького, на профільних виставках у Гамбурзі раніше понад 10% учасників мали українське походження, і місто готове було надавати стартапам підтримку – від консультацій до фінансування оренди офісу. Ця тенденція лише посилилася після 2022 року, коли сотні ІТ-спеціалістів з України переїхали до Німеччини.

У Берліні нині діє кілька ініціатив для підтримки україномовної тех-спільноти: проводяться мітапи, конференції, створені бізнес-кластери. З’являються і нові стартапи з українським корінням, орієнтовані на європейський ринок. Деякі з них прагнуть закріпитися у Мюнхені, що останнім часом набуває слави європейської стартап-столиці завдяки доступу до капіталу та технологічних хабів. Українські фінтех, AI та робототехнічні проєкти шукають можливостей у Німеччині: скажімо, відомий український стартап Esper Bionics (виробник роботизованих протезів) залучав інвестиції по всьому світу і також розглядає європейські майданчики для досліджень та продажів.

Вагомим фактором розвитку ІТ-бізнесу є інтеграція у місцеві мережі. Українські підприємці активно налагоджують контакти з німецькими інвесторами та партнерами. Вони також користуються перевагами статусу тимчасового захисту: цей статус дозволяє оформити самозайнятість і започаткувати власну справу без надмірних бюрократичних перепон. Звичайно, успіх в ІТ залежить від глобальної конкурентоспроможності продукту, але український талант і стартап-дух в Німеччині отримують сприятливий ґрунт. Сильна німецька економіка, доступ до широкого ринку ЄС та стабільні умови ведення бізнесу – все це приваблює українських технопідприємців, які прагнуть масштабувати свої ідеї.

Загальні тенденції та статистика

За час після 2022 року українська діаспора в Німеччині значно зросла – станом на кінець 2024 року в країні проживало понад 1,1 мільйона українців, більшість з яких отримали статус тимчасового захисту. Ця хвиля імміграції має свою специфіку: близько 61% новоприбулих становлять жінки (оскільки виїзд чоловіків з України обмежений воєнним станом). Відповідно, серед нових підприємців теж багато жінок, що підтверджують реальні історії – від власниць салонів краси до засновниць стартапів. Рівень економічної інтеграції українців зростає: станом на листопад 2024 року офіційно працевлаштовані (включаючи самозайнятих) майже 300 тисяч українських громадян. Для порівняння, до початку війни працюючих українців у Німеччині було лише близько 65 тисяч – тобто менше, ніж зараз ведуть бізнес лише в одному Берліні! Такий стрімкий стрибок свідчить про те, що значна частина наших співвітчизників швидко знаходить себе на ринку праці або започатковує власну справу.

За даними Федерального агентства праці Німеччини, українці тут працюють у різних галузях. Найбільше задіяні у виробничому секторі, торгівлі, охороні здоров’я та соціальних послугах, будівництві, сфері гостинності та тимчасової зайнятості. Підприємці ж обирають ніші як традиційні, так і нові: від уже згаданих гастрономії й б’юті-сервісу до консалтингу, дизайну, освітніх проєктів (наприклад, відкривають українські школи й гуртки у містах проживання). Цікаво, що мігранти загалом відіграють значну роль у німецькій економіці, і українці – не виняток. Статистика показує, що в Німеччині успішно ведуть бізнес представники різних національностей, і українське громадянство зовсім не є на заваді підприємницькому успіху. Головне – мати офіційний дозвіл на проживання (тимчасовий захист це забезпечує) та бажання інтегруватися в місцеве середовище.

Виклики на шляху підприємця

Попри надихаючі історії успіху, шлях українців у німецькому бізнесі не можна назвати легким – існує ряд типових труднощів, з якими стикаються майже всі.

• Мовний бар’єр і бюрократія. Німеччина відома складними адміністративними процедурами та документацією німецькою мовою. Без знання мови важко зорієнтуватися у вимогах для реєстрації бізнесу чи отримання необхідних ліцензій. Багато новоприбулих підприємців відзначають, що спершу їх лякає паперова тяганина. Підприємець Ігор Сухомлин, який відкрив бістро в Мюнхені, згадує, що у Німеччині «хочеться пришвидшити усі процеси, але так не працює», через що запуск ресторану розтягнувся на два роки. Це контрастує з Україною, де все можна зробити значно оперативніше. Отже, бюрократичні зволікання – одна з головних перепон, і до цього слід бути готовим.

• Високі податки та витрати. Німецька податкова система – одна з найскладніших і найбільш навантажених у Європі. Хоча сам бізнес-клімат сприятливий, підприємцю треба бути готовим віддавати значну частину доходу на податки та соціальні внески. Оренда приміщень, оплата праці, страхові збори – усе це потребує фінансового планування. Декому такий тягар здається надмірним, але саме завдяки продуманій системі оподаткування німецька економіка є потужною і стабільною. Українські бізнесмени вчаться працювати «в білу» за німецькими правилами, адже іншого шляху немає.

• Конкуренція та новий ринок. Навіть маючи унікальний продукт, треба враховувати, що ви виходите на чужий ринок з усталеними гравцями. У Німеччині доводиться конкурувати з місцевими компаніями, які добре знають свого споживача. Український підприємець Олександр Горбач (Гамбург) зазначав, що для наших бізнесменів є ризик нерентабельності: «умови сприятливі, але конкуренція дуже висока». Нерідко починати доводиться з малого, завойовуючи довіру клієнтів поступово.

• Правові та культурні відмінності. Вести бізнес у Німеччині означає грати за новими правилами. Тут своя культура ділового спілкування, відмінні трудові закони, жорсткі норми щодо якості товарів і послуг, захисту прав споживачів тощо. Від підприємця вимагається глибоко вивчити локальний контекст. Наприклад, якщо в Україні багато питань вирішується на особистих контактах, то в Німеччині цінують чітке дотримання процедур та пунктуальність у всьому – від подання звітності до виконання зобов’язань перед клієнтами.

• Психологічний тиск і ризики. Починати свою справу далеко від дому – це стрес. Багато українців зізнаються, що їх переслідували сумніви: що буде, якщо бізнес провалиться? Така невизначеність, відсутність «подушки безпеки» у вигляді родинної підтримки поруч – серйозне випробування. Проте ті, хто ризикнув, найчастіше не шкодують. Як тільки з’являються перші клієнти і перший прибуток, страх поступово відступає, а на його місце приходить впевненість у власних силах.

Варто зауважити, що німецька держава і благодійні організації намагаються допомогти новачкам-підприємцям. Наприклад, біржі праці (Jobcenter) можуть надавати фінансову підтримку на відкриття бізнесу навіть тим, хто ще отримує соцдопомогу. Існують консультаційні центри (як-от LaruHelps у Берліні), які навчають, як зареєструвати Gewerbe, як вести бухгалтерію, які форми підприємництва обрати тощо. Отримавши необхідні знання і подолавши початкові бар’єри, українці мають всі шанси закріпитися в бізнес-середовищі Німеччини.

Фактори успіху українських підприємців

Що ж допомагає українцям досягати успіху у веденні бізнесу за кордоном? На основі досвіду діаспори можна виділити кілька ключових чинників успіху:

• Підтримка громади та нетворкінг. Українці за кордоном тримаються разом і активно підтримують «своїх». Це стосується і бізнесу: перші клієнти кафе чи салону – часто саме вихідці з України, які радять заклад друзям. В Німеччині діють українські бізнес-спільноти та клуби. Наприклад, міжнародна платформа підприємців BOARD має осередки у великих містах (Берлін, Гамбург, Мюнхен), де можна знайти однодумців, партнерів, наставників. Спільнота – це джерело як моральної підтримки, так і практичної допомоги (порадами, зв’язками). Не дарма один із порадників для українців у Німеччині наголошує: «Використовуйте підтримку української спільноти та бізнес-клубів» – це суттєво підвищує шанси на успіх.

• Попередній досвід і професійність. Багато хто з тих, хто відкриває бізнес у ФРН, вже мав підприємницький досвід в Україні. Це означає наявність ділової хватки, розуміння своєї сфери, контактів в Україні (наприклад, постачальників товару) та звички працювати самостійно. Перенесення успішної моделі на новий ринок за умови її адаптації часто спрацьовує. Українські фахівці – від айтішників до майстрів манікюру – мають високий рівень підготовки, і це відзначають німецькі клієнти. Таким чином, конкурентна перевага українців – якість послуг і продуктів, що формується роками роботи вдома.

• Роботящість та гнучкість. Українці відомі своєю працелюбністю і вмінням пристосовуватися. Наші підприємці часто готові працювати і 24/7, як каже Анастасія Бохак: у власному салоні вона виконує десятки ролей – від директора до прибиральниці, і день для неї не закінчується о 18:00. Така самовіддача на старті бізнесу дуже важлива. Крім того, іммігранти більш гнучкі, вони швидко вчаться новому, переймають кращі практики. Український бізнес у Німеччині часто комбінує дві культури: українську креативність і гостинність з німецькою пунктуальністю і прагматизмом – це виграшне поєднання.

• Інноваційність і заповнення ніш. Деякі українці досягли успіху, тому що побачили незаповнену нішу на німецькому ринку і запропонували оригінальне рішення. Як було згадано, фотостудія з українським підходом або ресторан з новими смаками одразу привертають увагу. Інший приклад – українські товариські кафе, де атмосфера більш «родинна» ніж у типових німецьких. Такі відмінності стають конкурентними перевагами. Українські стартапери теж привносять свіжі ідеї в європейський tech-сектор, пропонуючи продукти, аналогів яким мало. Інноваційність, підкріплена якісним виконанням, знаходить відгук і у споживачів, і в інвесторів.

• Сильна мотивація і довгострокові цілі. Для багатьох наших співвітчизників власний бізнес – це не лише спосіб заробітку, а й шлях до самореалізації та інтеграції. Незалежність від соціальних виплат і бажання «робити улюблену справу» називають серед головних мотиваторів піти в підприємництво. До того ж, успішний бізнес допомагає легше отримати постійний дозвіл на проживання у Німеччині, що для багатьох біженців є стратегічною метою. Усвідомлення того, що вони будують своє майбутнє на новому місці, додає українцям завзяття і терпіння долати труднощі.

---

Українці, які відкрили та успішно ведуть бізнес у Німеччині, доводять, що навіть у чужій країні можна досягти процвітання. В різних містах – від Берліна і Гамбурга до Мюнхена і маленьких містечок – з’являються українські ресторани, магазини, салони, стартапи. Вони збагачують економіку і культуру приймаючої країни, одночасно зберігаючи зв’язок з рідною Україною. Німецький ринок зустрічає наших підприємців загалом позитивно: якісний сервіс і цікаві ідеї тут цінуються незалежно від національності. Звичайно, шлях бізнесу за кордоном сповнений викликів – від мови до конкурентної боротьби. Але історії успіху надихають: наполегливість, підтримка громади та готовність працювати відкривають українцям двері до підприємницького Олімпу і за межами батьківщини. Український бізнес за кордоном – це ще й місток дружби між народами, адже через смачний борщ, корисний сервіс чи інноваційний продукт Німеччина краще пізнає Україну, а українці стають невід’ємною частиною німецького суспільства. Підсумовуючи, можна сказати: українці поруч – навіть за тисячі кілометрів від дому, вони підтримують одне одного і спільно досягають нових висот у своїх справах.

Джерела: Deutsche Welle, Amal Berlin/Frankfurt, Ukrinform, DW, Hmarochos, LaruHelpsUkraine, RBC-Ukraine та інші.