«Аргентина навчила мене дихати спокійно»
Історія українки, яка знайшла дім на краю світу
Мене звати Ольга, і я досі не вірю, що вже два роки живу в Буенос-Айресі.
Аргентина ніколи не була в моїх планах, та й не знала я про неї майже нічого, крім танго й футболу. Але коли війна змусила мене виїхати, я шукала будь-яке місце, де буде мирно й безпечно.
І саме тут я вперше за багато місяців видихнула на повні груди.
✈️ Переліт у невідомість
Чесно скажу — дорога була жахливою. Довго, дорого й страшно. Я летіла сама з двома валізами, без чіткого плану, лише з контактами друзів друзів, які обіцяли зустріти в аеропорту.
Коли літак почав знижуватись, я дивилася у вікно на нескінченні дахи й відчувала тільки одне: страх. «Як я тут виживу?»
🌻 Перші враження
Перший тиждень був як у тумані. Жарко, волого, люди галасливі й усміхнені, а я — вся скута й розгублена.
Мене вразило, що ніхто нікуди не поспішає. Всі п’ють мате прямо на вулиці, сидять на сходах і сміються.
Я плакала кілька разів на день — від втоми, від ностальгії, від того, що все було таким іншим.
👥 Люди
Якщо чесно, мені було ніяково просити допомогу. Але вже на другий день господар квартири, яку я знімала, запросив мене на асадо — вечерю з м’ясом на грилі.
Потім його дружина принесла мені маленький термос із мате «щоб звикала».
В Аргентині всі говорять дуже емоційно, з жестами, але доброзичливо.
Вони завжди цікавляться, чи в мене все гаразд, і завжди нагадують, що я тут «como en casa» — «як удома».
🛒 Побут і робота
Я знайшла роботу майже відразу — у кафе при українському клубі. Потім — у школі, де викладала англійську.
Житло спершу ділила з іншими українцями, а тепер уже орендую свою маленьку кімнату.
Все тут працює інакше: часто треба чекати й домовлятися особисто. Але якщо вмієш посміхнутися й не метушитися — усе складається.
❤️ Що дала мені Аргентина
Я навчилася радіти дрібницям: запаху жасмину ввечері, смаку теплих емпанадас, дитячому сміху на площі.
Навчилася дякувати й не картати себе за слабкість.
І зрозуміла, що «дім» — це не завжди стіни й вулиці дитинства. Це люди поруч і мир над головою. І це варто того, щоб подолати таку відстань.
🌟 Що порадила б іншим
✅ Не бійтеся говорити навіть ламаною іспанською — вас зрозуміють.
✅ Знайдіть українську спільноту — вона тут є й підтримує.
✅ Прийміть їхній ритм життя — повільний і спокійний.
✅ Навчіться пити мате — це хороший спосіб завести друзів.
✅ Не чекайте, що буде легко. Але буде варто.
❓ FAQ: українці в Аргентині
1️⃣ Чи є українська спільнота в Аргентині?
✅ Так, вона досить велика й активна, особливо в Буенос-Айресі. Є українські клуби, церкви й групи в соцмережах.
2️⃣ Як знайти роботу в Аргентині?
✅ Найчастіше — через українську спільноту або місцеві оголошення. Популярні сфери — кафе, школи, догляд, прибирання, іноді ІТ.
3️⃣ Чи можна працювати без іспанської?
✅ Важко, але можливо. Базові фрази краще вивчити одразу, англійська допомагає лише в туристичних зонах.
4️⃣ Чи дорого жити в Буенос-Айресі?
✅ Вартість життя нижча, ніж у Європі, але є нюанси: інфляція й нестабільність цін.
5️⃣ Як місцеві ставляться до українців?
✅ Дуже тепло. Вони відкриті, доброзичливі й охоче допомагають.
6️⃣ Які документи потрібні для легального перебування?
✅ Паспорт, тимчасовий статус (часто туристичний із подовженням) або посвідка на проживання.
7️⃣ Чим допомагає сайт «Українці поруч»?
✅ Там багато актуальної й перевіреної інформації про життя, роботу, житло, спільноти й адаптацію для українців за кордоном, зокрема й в Аргентині.
💬 Якщо хтось читає ці рядки й зараз пакує валізу в Аргентину — знайте, що тут вам точно знайдеться місце.
І якщо ви шукаєте ще більше корисних порад і досвідів від українців за кордоном — заходьте на сайт «Українці поруч». Там завжди є свіжа й важлива інформація, що допоможе вам відчути себе не самотніми!
🧡 Маєш досвід або пораду — напиши нам, і ми додамо її до цієї статті.
💬 Хочеш поділитись власним досвідом або порадою? Додай своє — навіть одне речення вже важливе!
Коментарів 0