Що робити, якщо роботодавець у Польщі не платить зарплату або обманює

Права працівника за польським законодавством

Працівник у Польщі (включно з іноземцями) має ті самі основні права, що й польські громадяни. Зокрема, мінімальна заробітна плата гарантується законом незалежно від кваліфікації чи погодинного чи місячного графіка. Українці, які працюють за трудовим договором, мають право на оплату не нижчу за встановлений мінімум (з 1 січня 2025 – 4666 злотих брутто). Інспекція праці (Państwowa Inspekcja Pracy, PIP) наголошує: усі гарантії щодо мінімальної оплати праці стосуються також іноземців, в тому числі українців.

Працюючи за трудовим договором (umowa o pracę), працівник користується додатковими правами Кодексу праці: оплачувана відпустка, оплачувані лікарняні, норми робочого часу, захист від звільнення без вагомої причини тощо. Якщо ж роботодавець укладає з працівником цивільно-правовий контракт (umowa zlecenie чи umowa o dzieło), працівник втрачає частину цих прав, адже такі договори не підпорядковуються трудовому законодавству. При цьому закон чітко вимагає, що коли працівник виконує роботу під керівництвом роботодавця в певному місці та за графіком, це має бути оформлено саме трудовим договором. У разі порушення (оформлення цивільним договором замість трудового) працівник може звернутися до суду праці, а роботодавець ризикує штрафом до 30 тис. злотих.

Незаконні виплати «під столом» теж заборонені: роботодавець зобов’язаний сплачувати всі обов’язкові податки та внески із реально виплаченої зарплати. Іноземці мають право отримувати принаймні мінімальну зарплату за кожну годину чи місяць роботи.

Що робити поетапно, якщо не виплачують зарплату (офіційна робота)

1. Перевірка умов і контакт з роботодавцем. Спершу уточніть у договорі строки виплати зарплати. Попросіть пояснити причину затримки усно. Якщо відповіді немає або ситуація не змінюється, офіційно зафіксуйте вимогу. Зазвичай надсилають письмове «wezwanie do zapłaty» – претензію з переліком даних (адреса, ПІБ, вид договору, сума боргу, строк виплати, способ оплати, передбачені санкції).

2. Збирання доказів. Збирайте усі документи, що підтверджують роботу та оплату: копії трудового договору, розрахункові листки, авансові звіти (CMR для далекобійників), копії банківських виписок, фото з роботодавцем і колегами на робочому місці, переписку (Viber, SMS тощо). Свідки (інші працівники) теж можуть підтвердити ваші факти. Зберігайте квитанції про всі відправлені запити (лист рекомендований, е‑mail) – це стане доказом ваших дій.

3. Звернення до інспекції праці (PIP). Якщо самостійно не вдається вирішити проблему, подавайте скаргу до Державної інспекції праці (PIP). Платформа PIP дозволяє подати заяву онлайн українською мовою або звернутися особисто/телефонно. PIP проводить перевірки та може вимагати від роботодавця негайної виплати заборгованості, а також накладати адміністративні штрафи. Гаряча лінія PIP (українською) консультує з питань законного працевлаштування та порушень, у тому числі щодо невиплати зарплати.

4. Позов до суду праці. Якщо інспекція не допомогла, подайте трудовий позов. Скаргу можна подати особисто, поштою або через адвоката. Позов до суду праці допоможе отримати наказ про стягнення зарплати з відсотками за прострочку, а також відшкодування моральної шкоди (наприклад, за психологічний тиск або порушену репутацію). Зверніть увагу: строк звернення до суду – 3 місяці з дня, коли ви дізналися про порушення (це узагальнена порада; точні терміни консультуйтеся з юристом).

5. Кримінальна відповідальність. У випадках зухвалого ухилення від виплати зарплати роботодавець може нести кримінальну відповідальність. Польське законодавство передбачає покарання за навмисне невиплачування заробітної плати (для умисних злочинних діянь). Ви можете повідомити про такі дії прокуратуру, яка відкриє справу за відповідною статтею Кримінального кодексу.

6. Припинення контракту. Якщо невиплата стало систематичним порушенням, працівник має право розірвати трудовий договір без попередження як «серйозне порушення» з боку роботодавця. Це дає змогу припинити роботу та легально вимагати зарплату через суд або інспекцію. Після такого розірвання не забувайте фіксувати факт звільнення (наприклад, отримати довідку про звільнення) для доказів.

Що робити, якщо працював неофіційно

Працевлаштування «на чорному» (без договору та відрахувань) є незаконним. На жаль, офіційно стягнути зарплату без доказів трудових відносин важко. Проте такі випадки слід все-таки фіксувати: можна повідомити Інспекцію праці про нелегальне працевлаштування вашого роботодавця. Інспекція тоді проведе перевірку та може оштрафувати роботодавця на значну суму (від 3 до 50 тис. злотих за кожного працівника) за порушення правил найму іноземців. Увага: за нелегальну роботу штраф можуть отримати й самі працівники. Якщо ви опинилися у такій ситуації, скористайтеся безкоштовною юридичною допомогою, яку надають громадські організації. Наприклад, правозахисники консультують, як діяти, якщо працівник формально був незадекларований. Також можна звернутися в українське консульство або посольство – вони іноді допомагають із правовим захистом і надають списки перевірених юристів.

Куди звертатися за допомогою

Державні інституції:

• Державна інспекція праці (PIP): контролює дотримання трудового законодавства. PIP має гарячу лінію з консультування українською: за телефонами 22 111 35 29 (пон.–середа, 16:00–20:00) та 22 111 35 88 (пон.–п’ят., 9:00–15:00) (різні номери для різних воєводств). Скаргу до PIP можна подати письмово, онлайн або усно (інспекція гарантує конфіденційність заявника).

• Суд праці: відповідає за трудові спори. Розглядає позови про невиплату зарплати та відшкодування збитків (ціни за затримку, моральної шкоди).

• Прокуратура: розслідує злочини, зокрема навмисне ухилення від виплати зарплати.

• Державні центри зайнятості: слід повідомляти про трудові відносини через сайт praca.gov.pl (не менше формальності), але вирішення зарплатних спорів – поза їх компетенцією.

Профспілки та громадські організації:

• Профспілки допомагають біженцям (UHR): проєкт, що консультує працівників з України. Має безплатну гарячу лінію: +48 800 800 605 (неділя–четвер, 16:00–19:00).

• Поліський міграційний форум: надає безоплатні юридичні консультації в Варшаві та онлайн. Реєстрація за телефоном +48 692 913 993 або e‑mail: zapisy@forummigracyjne.org.

• Інститут прав мігрантів (Wrocław): інформаційно-правовий центр для іноземців. Консультації з трудового права українською/російською/англійською. Телефон: +48 510 011 846, +48 571 330 203, e‑mail: info@instytutpm.eu. Адреса: вул. Руська 46a/202, Wrocław.

• Інші NGO: наприклад, Центр правової допомоги ім. Нєц, «La Strada», благодійні фонди (UnHCR, IOM) часто проводять юридичні прийоми або гарячі лінії для біженців. Корисний сервіс – база Mapuj Pomoc, де за регіоном можна знайти організації з безкоштовними консультаціями.

Контактні ресурси:

• Гаряча лінія PIP (українською): 22 111 35 29 (Пн–Ср, 16:00–20:00) та 22 111 35 88 (Пн–Пт, 9:00–15:00).

• Гаряча лінія профспілок UHR: +48 800 800 605 (Нд–Чт, 16:00–19:00).

• Поліський міграційний форум: +48 692 913 993, zapisy@forummigracyjne.orgl.

• Інститут прав мігрантів: +48 510 011 846, +48 571 330 203, info@instytutpm.eu.

• Сайт PIP (українською): pip.gov.pl/ua – тут можна знайти форми скарг і контакти.

• Консульства/посольство України в Польщі: допоможуть у критичних ситуаціях, зокрема за випадків шахрайства чи загрози життю.

Збір доказів та подання скарги (поради)

• Зберігайте докази. Фотокопії договору, усі повідомлення (Viber, SMS, e‑mail) з роботодавцем, розрахункові відомості, банківські виписки та чеки – усе це може знадобитися. Якщо є інші працівники у такій самій ситуації, попросіть їх письмово підтвердити факти (протокольно чи у заяві).

• Вимоги в письмовій формі. Надішліть «wezwanie do zapłaty» рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У листі чітко вкажіть найменування фірми та особи-власника, всі ваші дані, суму боргу й строк виплати. Якщо роботодавець ігнорує офіційну претензію, додайте її копію до матеріалів скарги. Наявність цього документа значно підвищує шанси виграти справу.

• Конфіденційність. PIP зберігає анонімність скаржника. Вам не потрібно повідомляти роботодавцю про подану скаргу. Це дозволяє захиститися від можливих репресій на роботі.

• Безпечна комунікація. Не вирішуйте конфлікт у стилі «віч-на-віч» на роботі – всі звернення краще робити офіційно. Якщо до вас застосовуються погрози чи шантаж, негайно зверніться до поліції або консульських органів.

• Спільні дії. Якщо постраждало кілька працівників, об’єднайтеся: спільний позов чи спільна скарга до інспекції мають більшу вагу і знижують ризик бути звинуваченим у тиску на роботодавця.

Дотримуючись цих порад і використовуючи наявні інструменти (договір, листування, свідків, консультації інспекції/адвоката), ви зможете захистити свої трудові права за польським законодавством.

🧡 Маєш досвід або пораду — напиши нам, і ми додамо її до цієї статті.

💬 Хочеш поділитись власним досвідом або порадою? Додай своє — навіть одне речення вже важливе!