Важливі політичні події осені 2025 року для українців у Швеції, Литві, Словаччині, Норвегії, Франції (частина 3)

Продовження добірки усіх важливих політичних подій для українців цієї осені у 24 країнах Європи, представлених на сайті "Українці поруч" станом на 05.09.2025 року. Першу частину можна прочитати тут. Другу частину тут. Залишайтеся з нами, щоб завжди бути у курсі усіх подій!

Маєш досвід або думку? Напиши нам — і ми доповнимо цю статтю твоєю історією.
💬 Хочеш поділитись власним досвідом або порадою? Додай своє — навіть одне речення вже важливе!

Швеція 🇸🇪

Швеція збільшує внесок у оборону України (5 серпня 2025)

• Дата і місце: 5 серпня 2025 року, Стокгольм/Брюссель.

• Опис події: Швеція, поряд з Данією та Норвегією, оголосила про великий спільний фінансовий пакет підтримки української армії. Три скандинавські країни виділили приблизно $500 млн на ініціативу НАТО з постачання Україні сучасної зброї американського виробництва. Із цієї суми Швеція внесла найбільше – $275 млн (близько 2,85 млрд шведських крон). Кошти підуть на закупівлю зенітно-ракетних комплексів Patriot, боєприпасів до них, а також протитанкових засобів та іншого високотехнологічного озброєння, яке критично потрібне Україні для захисту від російських ударів. Шведський уряд наголосив, що ця допомога – додаткова до вже наданої двосторонньої підтримки. Станом на серпень 2025 року загальний обсяг підтримки України від Швеції досягнув приблизно 95,8 млрд крон (≈€8,5 млрд), включаючи і військову, і гуманітарну складові. Окрім фінансів, Швеція активно долучається до навчання українських пілотів (зокрема, на літаках JAS-39 Gripen), а також приймає українських військових на реабілітацію.

• Чому це важливо для українців: Швеція, яка сама нещодавно стала членом НАТО, демонструє, що безпека України – це безпека всієї Європи. Виділення значних коштів через механізм НАТО означає швидке надходження новітнього озброєння: Patriot – це системи, здатні збивати балістичні ракети і дрони, захищаючи міста України від ударів. Для українських біженців у Швеції (понад 50 тисяч осіб) така політика їхнього приймаючого суспільства – джерело гордості. Вони бачать, що шведи не втомлюються допомагати і готові вкладати значні ресурси заради перемоги України. Це також формує толерантне ставлення до самих українців у Швеції: підтримуючи Україну фінансово, шведи розуміють, через що проходять українські родини, і співчувають їм. Крім того, Швеція оголосила, що скерує частину своїх фондів розвитку на відбудову України (зокрема на “зелену” реконструкцію енергетики), що є перспективою для тих українців, які планують повернутися додому – їх чекають сучасні проекти, до яких долучаться й шведські компанії.

Литва 🇱🇹

Литва заявила про готовність відправити миротворців в Україну (20 серпня 2025)

• Дата і місце: 20 серпня 2025 року, Вільнюс (Литва).

• Опис події: Президент Литви Ґітанас Науседа оголосив, що Литва готова долучитися своїми військовими до потенційної миротворчої місії в Україні після встановлення стійкого перемир’я. Цю заяву він зробив у інтерв’ю литовським ЗМІ напередодні саміту “коаліції охочих”. Науседа підкреслив, що поки що рано говорити про деталі, оскільки спершу має бути досягнутий мирний договір, але принципова позиція така: Литва виступить гарантом миру, якщо знадобиться. Президент зазначив, що чисельність литовського контингенту обмежиться рішенням Сеймасу та, ймовірно, буде співмірною участі Литви в місіях в Афганістані (а це до 100 військових). Він наголосив, що участь можлива тільки у форматі багатонаціональних сил і за умови, що мирні домовленості вже будуть підписані. Цікаво, що США на той час відкидали відправку своїх наземних військ, але не виключали участі в повітряних місіях підтримки України. Литва ж стала першою з країн НАТО, хто відкрито висловив готовність до наземної миротворчої присутності. Окрім цього, Литва влітку 2025 року оголосила про збільшення військової допомоги Україні до €200 млн на 2025 рік, продовжуючи тренувати українських солдат і надавати обладнання.

• Чому це важливо для українців: Литва – одна з найближчих союзниць України, і її готовність послати свої війська як миротворців демонструє неймовірну солідарність. Для українців це знак, що коли настане момент будувати мир, друзі прийдуть на допомогу захистити цей мир. Литовці добре пам’ятають свою боротьбу за незалежність у 1990-х, тому особливо емпатично ставляться до України. Для понад 50 тисяч українських переселенців у Литві заява Науседи – джерело гордості: країна, що їх прихистила, настільки підтримує їхній народ, що готова ризикувати життям своїх солдат заради безпеки України. Це також означає, що українці можуть почуватися бажаними гостями в Литві – адже литовський народ бачить в них братів по боротьбі. Політично, крок Вільнюса тисне на інших членів НАТО: якщо маленька Литва готова, то чому б і більшим не підтримати? Така ініціатива наближає перемогу України і закладає основу для майбутніх гарантій безпеки, що дозволять українським біженцям з часом безпечно повернутися додому.

Словаччина 🇸🇰

Зміна зовнішньополітичного курсу Словаччини: візит Фіцо до Китаю та зустріч із Зеленським (вересень 2025)

• Дата і місце: 2–5 вересня 2025 року, Пекін (Китай) / Ужгород (Україна – словацький кордон).

• Опис події: Роберт Фіцо, який восени 2023 року втретє став прем’єр-міністром Словаччини на хвилі скептицизму щодо санкцій проти РФ, у перші дні вересня 2025 здійснив низку резонансних міжнародних контактів. Спочатку Фіцо прибув до Пекіна на урочистості з нагоди річниці закінчення Другої світової війни в Азії. Він став єдиним лідером країни ЄС, що особисто взяв участь у цих заходах поруч з Сі Цзіньпіном, Володимиром Путіним та керівниками Північної Кореї та Ірану. Виступаючи в Китаї, Фіцо заявив, що “формується новий багатополярний світовий порядок” і що він прагне, аби Словаччина займала в ньому прагматичну позицію. Ці слова багато хто розцінив як сигнал про зближення Братислави з Пекіном та Москвою на тлі розбіжностей з Брюсселем. Водночас через кілька днів, 5 вересня, Роберт Фіцо провів свою першу зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським – але на українській території, у прикордонному місті Ужгород. Фіцо перетнув кордон, щоб обговорити з Зеленським критичні питання: зокрема, продовження транзиту російського газу через Україну до Словаччини, спільні кроки для уникнення інцидентів через падіння російських дронів на словацькій землі, а також тему українського зерна (Словаччина на той час разом з Угорщиною обмежувала імпорт агропродукції). За результатами перемовин Зеленський подякував Словаччині за підтвердження підтримки вступу України в ЄС і за згоду продовжити транзит електроенергії з України до Словаччини, щоб допомогти енергосистемі України взимку.

• Чому це важливо для українців: Політичний вектор Словаччини після приходу Фіцо викликає занепокоєння, адже його партія відома проросійськими нотами. Проте зустріч з Зеленським і зобов’язання не блокувати допомогу ЄС Україні свідчать, що Словаччина збереже базову солідарність. Для ~100 тисяч українців у Словаччині це означає, що їхнє становище поки не зміниться: тимчасовий захист продовжений до 2027, соціальні виплати і доступ до ринку праці лишаються. Разом з тим, занурення Братислави у “новий світовий порядок” може означати меншу активність у підтримці України на міжнародній арені. Українцям варто враховувати, що риторика словацької влади стала холоднішою: наприклад, Фіцо прямо заявив, що не надаватиме Україні ні патронів, ні ППО з резервів країни. Втім, Словаччина не чинитиме перешкод іншим: вона не блокувала виділення €50 млрд фонду допомоги Україні в ЄС і дозволила продовжити санкції проти Росії. Більш того, зустріч у прикордонні показала, що Фіцо прагматично налаштований уникнути конфлікту з українською владою. Для українців це сигнал: Словаччина залишається надійним тилом, через її територію йде постачання зброї та перевалка зерна, а значить підтримка триватиме, хоч і в менш демонстративній формі, ніж раніше.

Норвегія 🇳🇴

Парламентські вибори в Норвегії (8–9 вересня 2025)

• Дата і місце: 8–9 вересня 2025 року, Королівство Норвегія (всі виборчі округи).

• Опис події: У Норвегії пройшли вибори до Стортингу (парламенту), які вирізнялися надзвичайно напруженою боротьбою. За даними опитувань напередодні, правлячий лівоцентристський блок на чолі з прем’єром Йонасом Гаром Стьоре (Норвезька робітнича партія) лише на 2–3 мандати випереджав право-популістську опозицію – Партію прогресу під проводом Сільві Лістгауг у союзі з консерваторами Ерни Сольберґ. Передвиборча кампанія проходила під знаком зовнішньополітичної тривоги: повернення Дональда Трампа у США та війна в Україні викликали серед норвежців велике занепокоєння щодо безпеки Європи. Це дещо допомогло уряду – виборці згуртувалися довкола досвідченого Стьоре, колишнього глави МЗС, як “надійної пари рук” у нестабільні часи. Ключовими питаннями були також ціни на енергоносії, рекордні прибутки Норвегії від експорту газу та керування нафтовим фондом країни (найбільшим у світі суверенним фондом). Врешті явка виборців перевищила 80%. За попередніми результатами, лівоцентристи отримали ~87 місць (для більшості потрібно 85), а опозиція – ~82, тобто Стьоре ймовірно збереже посаду прем’єра на другий термін. Вперше до парламенту також пройшла “Партія пауза” – невелика нова сила, що вимагала сповільнити прийом біженців і зосередитися на внутрішніх справах, але вона здобула лише 4–5 мандатів і не матиме вирішального голосу.

• Чому це важливо для українців: Норвегія – не член ЄС, але один з найбільших донорів Україні (Осло схвалило багаторічний пакет допомоги Україні ~€7 млрд до 2027 року). Збереження проукраїнського уряду означає, що ця підтримка продовжиться без змін. Уряд Стьоре вів дуже проактивну політику: передав Україні сучасні NASAMS, танки, фінансову допомогу, прийняв близько 50 тисяч українських біженців, дозволив їм інтегруватися. Натомість опозиційна Партія прогресу відома євроскептицизмом і вимогами скоротити видатки, хоча відкрито проти допомоги Україні не виступала. Якби владу отримали популісти, Україна могла б втратити частину підтримки або отримувати її з затримками. Тому для українців, і особливо для ~5 тисяч українських біженців у Норвегії, результат виборів став полегшенням: Осло залишиться надійним партнером Києва. Це означає продовження щедрих фінансових вливань у український бюджет і гуманітарну сферу, збереження програм лікування поранених українців у норвезьких шпиталях та квот на навчання студентів з України. Біженці ж можуть бути впевнені, що Норвегія не скоротить соціальну допомогу їм і не буде висилати назад. Примітно, що у виборах взяли участь і самі українці, які отримали норвезьке громадянство – це свідчення їх успішної інтеграції і внеску в норвезьке суспільство.

Франція 🇫🇷

Паризький саміт «коаліції охочих» щодо гарантій безпеки України (Париж, 4 вересня 2025)

• Дата і місце: 4 вересня 2025 року, Париж (Франція).

• Опис події: У Єлисейському палаці в Парижі відбувся історичний саміт так званої “Коаліції охочих” – групи з 26 держав, що погодилися стати гарантами безпеки України. Президент Франції Еммануель Макрон разом із Володимиром Зеленським очолили зустріч, на яку також долучилися лідери Німеччини, Британії, Канади, Польщі, Балтійських та інших європейських країн. Головна мета – конкретизувати зобов’язання щодо довгострокових безпекових гарантій для України на період після війни. За підсумками переговорів було підтверджено, що: (1) кожна країна-учасниця підготує двосторонню угоду з Україною про військову допомогу, постачання озброєнь та обмін розвідданими на випадок поновлення агресії з боку Росії; (2) буде створено спільну багатонаціональну миротворчу місію під егідою ООН або ОБСЄ, яка розгорнеться в Україні у разі укладення перемир’я – ці іноземні сили базуватимуться не на лінії фронту, а в визначених регіонах в тилу, щоб запобігти новому вторгненню; (3) європейські країни почнуть політико-правову процедуру оформлення цих гарантій як міжнародних договорів. Показово, що на саміті була присутня і делегація США на чолі з президентом Дональдом Трампом (по відеозв’язку) – американська сторона підтримала ініціативу, але остаточну свою участь обіцяла визначити найближчими тижнями. Президент Макрон у промові підкреслив, що мир можливий лише за умови твердих гарантій безпеки для України, і зазначив, що вже 26 країн зголосилися надати такі гарантії на землі, на морі та у повітрі.

• Чому це важливо для українців: Цей саміт фактично закладає основу нової архітектури безпеки у Європі. Для українців це означає, що після війни Україна не залишиться сама перед загрозою. Міжнародні гарантії – це страховка від повторення агресії. Практично, рішення саміту означають, що Україна стабільно отримуватиме зброю, тренування армії, фінансову допомогу для армії і після завершення бойових дій. А в разі, якщо Росія спробує знову напасти, десятки країн одразу нададуть військову підтримку Україні або навіть направлять контингент (як миротворців). Для мільйонів українців у Європі – вимушених переселенців – це дає надію, що повернутися додому буде безпечно. Франція як господар саміту показала себе лідером у європейській підтримці України, що важливо і для 40-тисячної української громади у Франції. Вони відчувають гордість, що Франція – на передовій допомоги. Багато з них брали участь як волонтери на заходах саміту, забезпечуючи переклад та логістику. Для світу саміт у Парижі став сигналом Москві, що Захід налаштований дуже серйозно: навіть якщо Україна ще не в НАТО, колективний захист їй буде гарантовано. Це може прискорити закінчення війни і наблизити той день, коли українці зможуть повернутися в мирну відбудовану країну.