Надійні способи збереження та примноження заощаджень українців в Європі

 

Українці, що працюють у країнах Європи, все частіше замислюються над тим, як безпечно зберегти та примножити свої заощадження в умовах підвищеної інфляції та економічної невизначеності. Особливий інтерес викликають малоризикові, стабільні та перевірені інструменти, які допомагають захистити кошти від знецінення. У цій статті ми розглянемо практичність різних фінансових інструментів – банківських депозитів і ощадних рахунків, пенсійних фондів, нерухомості, біржових фондів (ETF), державних облігацій та деяких альтернатив. Ми порівняємо їхню доступність, надійність і дохідність у різних країнах (Німеччина, Польща, Чехія, Іспанія, Нідерланди тощо) та наведемо конкретні приклади програм. Також ви знайдете поради, як уникнути шахрайських схем або псевдоінвестицій.

Банківські депозити та ощадні рахунки: чи рятують від інфляції?

Банківський депозит – найочевидніший і традиційний спосіб збереження грошей. У більшості країн ЄС депозити застраховані державою (зокрема, в межах директиви ЄС гарантується до 100 000 € на вкладника в кожному банку). Це означає, що вклади до цієї суми практично не мають ризику втрати через банкрутство банку. Ощадні рахунки (Savings Account, Tagesgeldkonto у Німеччині) дозволяють у будь-який момент зняти гроші, тоді як строкові депозити (Festgeldkonto) вимагають тримати кошти певний термін.

Проблема – низькі відсоткові ставки, які часто не покривають інфляцію. Останніми роками (до 2022) в Європі базові ставки були близькими до нуля, тому банки майже не нараховували відсотків. Ба більше, у деяких країнах ставки були від’ємними: наприклад, у Німеччині та Данії середня ставка за депозитами опускалася нижче нуля. Великі банки Німеччини (Deutsche Bank, Commerzbank) ще з 2020 року попереджували нових клієнтів про комісію 0,5% річних за великі суми на рахунку (зазвичай понад 50–100 тис. €). Тобто вкладники фактично платили банку за зберігання грошей. У Швейцарії також історично були мінусові ставки за великими депозитами.

Як уникнути від’ємних ставок? По-перше, тримати на одному рахунку суму меншу за поріг, з якого банк стягує комісію (наприклад, розподілити по різних банках до 100 тис. € кожен). По-друге, шукати банки з вигіднішими умовами. Європейці останнім часом стали активно порівнювати пропозиції в різних країнах ЄС, користуючись інтернет-платформами. Наприклад, сервіс Raisin дозволяє розміщувати депозити у банках по всьому Євросоюзу; у 2020 році кількість його клієнтів зросла на 40% (до 325 тис.), а обсяг переведених через платформу депозитів – до ~30 млрд €. Конкуренція змушує банки підвищувати ставки: з 2022 року, коли Європейський центробанк підняв базову ставку, деякі європейські банки почали пропонувати вже 2–3% річних за депозитами в євро. Приміром, у Латвії банк Citadele на початку 2025 року давав 2,25% за річним євродепозитом. В Іспанії, де історично відсотки були мізерними (близько 0–0,5% в великих банках), зараз окремі онлайн-банки пропонують до ~3% річних для нових клієнтів. У Німеччині середня ставка за вкладами на кінець 2024-го була лише 0,14% (за ощадними рахунками – 0,03%!), але водночас ряд банків підняли ставки до 2–3% на промо-умовах. Таким чином, щоб захистити заощадження на депозитах від інфляції, варто шукати найвигідніші пропозиції (наприклад, у меншому банку чи іншій країні ЄС) та користуватися гнучкими ощадними рахунками для можливості швидко реагувати на зміну ставок.

Приклад для Нідерландів та Франції: У деяких країнах діють державні програми підтримки заощаджень. Наприклад, у Франції популярний ощадний рахунок Livret A (з фіксованою ставкою, яку встановлює уряд) традиційно давав вищий відсоток, ніж ринкові депозити. Проте навіть він впав до 0,5% з лютого 2020 року. У Нідерландах середня ставка трималася вище 0,5%, але головно за рахунок субсидованих “будівельних” накопичувальних рахунків. Цей досвід показує, що навіть у стабільних економіках депозити зараз приносять дуже скромний дохід, тож розраховувати лише на них не варто.

Висновок: Депозити – це найбезпечніший спосіб зберігання коштів (до гарантованого ліміту) і підходять для резервного фонду та короткострокових цілей. Але їхня дохідність низька, часто нижча за інфляцію. Якщо у вашому банку ставка близька до нуля або негативна, розгляньте альтернативи: пошук кращих умов у інших банках (наприклад, онлайн-банки чи банки Східної Європи дають більше відсотків), розміщення частини грошей в державних облігаціях або інших інструментах, про які поговоримо далі.

Пенсійні фонди та довгострокові накопичення

Для довгострокового збереження коштів (на пенсію чи великі цілі) ефективними є пенсійні накопичувальні програми, які існують майже в кожній європейській країні. Якщо ви працюєте офіційно, частина вашої зарплати, ймовірно, вже відраховується до державного пенсійного фонду. Це забезпечує базову пенсію, але ці кошти фактично недоступні до настання пенсійного віку. Втім, багато країн мають додаткові пенсійні плани з податковими пільгами чи співфінансуванням від роботодавця/держави, якими варто скористатися.

• Німеччина: Існують програми betriebliche Altersvorsorge (корпоративна пенсія) – роботодавець відраховує кошти у ваш пенсійний план, інколи доплачуючи свій внесок. Також є приватні пенсійні плани, як-от Riester-Rente, де держава надає бонуси/податкові відрахування учасникам. Недолік – гроші зазвичай заморожені до пенсії, зате ви отримуєте гарантований дохід або мінімальні відсотки і виплату пожиттєвої ренти. У Німеччині проблема минулих років – дуже низькі ставки за такими планами (деякі старі контракти гарантували лише ~1% річних). Проте внески до пенсійних фондів все одно залишаються популярними, бо це дисциплінує заощадження і часто супроводжується внеском роботодавця “безкоштовно” для працівника.

• Польща: З 2019 року діє система Планів капіталових працівників (PPK) – добровільна накопичувальна система, куди співробітник, роботодавець і держава роблять внески. Працівник відраховує, скажімо, 2% зарплати, роботодавець додає ~1.5%, плюс держава дає разовий бонус і щорічні доплати. Кошти інвестуються у пенсійні фонди (здебільшого в індексні фонди, збалансовані за віковими групами). За рахунок співфінансування реальний дохід значно перевищує банківський депозит. Важливо: якщо ви плануєте працювати в Польщі недовго, PPK можна забрати із втратами державного бонусу, тому має сенс для тих, хто лишається на кілька років. Окрім PPK, є індивідуальні пенсійні рахунки (IKE/IKZE) з податковими пільгами, що дозволяють інвестувати самостійно (в ті ж облігації чи ETF) і не платити податок на дохід, якщо кошти тримаються до пенсійного віку.

• Чехія: Популярне додаткове пенсійне страхування (Doplňkové penzijní spoření). Якщо щомісяця відкладати певну суму (мінімум ~300 CZK), держава додає щомісячно свій внесок (до ~230 CZK на місяць залежно від вашого внеску). Наприклад, при внесках ~1000 CZK держава дає ~230 CZK/місяць. Гроші інвестуються пенсійним фондом, і після досягнення 60 років ви отримуєте виплату. Це схоже на український недержавний пенсійний фонд, але зі щедрішою державною підтримкою. Якщо ж кошти потрібні раніше, можна забрати свої внески (втративши державні бонуси і сплативши податок на дохід).

Чим хороші пенсійні фонди? Це надзвичайно стабільний інструмент: кошти розкладені у великий портфель активів, ними керують професіонали з мінімальним ризиком, часто є державні гарантії або страхування. Пенсійні накопичення стійко переносять інфляцію, адже фонди інвестують гроші, щоб мінімум зберегти їх реальну вартість. Наприклад, пенсійні фонди можуть вкладати у держоблігації, акції, нерухомість – все те, що в довгострокі росте в ціні. В результаті пенсійні рахунки часто дають у середньому 3–5% річних на тривалому періоді, що допомагає перекривати інфляцію.

Недоліки: Гроші “заморожені” до пенсії (з деякими винятками). Також прибутковість не гарантована (окрім мінімальних гарантій у деяких програмах). І головне – пенсійні накопичення складно назвати «примноженням капіталу», це радше захист на старість. Тому якщо мета – просто зберегти заощадження від інфляції і стабільно їх збільшувати, пенсійні фонди можуть бути частиною стратегії.

Висновок: Скористайтеся пенсійними програмами країни, де працюєте, особливо якщо роботодавець чи держава додає гроші – це гарантований дохід без ризику. Але не варто вкладати туди всі вільні кошти, адже доступ до них буде обмежений. Частину заощаджень краще розмістити в більш гнучких інструментах, про які нижче.

Державні облігації: надійність держави проти інфляції

Державні облігації – один із найстабільніших інструментів інвестування. Фактично, позичаючи гроші уряду, ви отримуєте фіксований дохід у вигляді купонів (відсотків). Облігації розвинених країн вважаються майже безризиковими, адже держава майже напевно поверне борг. В ЄС і США держоблігації є базовим активом для збереження капіталу: напряму або через фонди.

Як купити? У деяких країнах можна купити облігації напряму (у банку чи на біржі) навіть невеликою сумою. В інших – простіше через брокерський рахунок або інвестиційний фонд. Розглянемо конкретні приклади:

• Польща: Уряд Польщі випускає спеціальні облігації для фізичних осіб, які можна купити через банки PKO BP чи Pekao. Їх номінал – 100 zł, і вони бувають різних видів. Найцікавіші – облігації з захистом від інфляції. Це, зокрема, <u>4-річні COI</u> (Ощадні індексовані облігації) та <u>10-річні EDO</u> (Емітовані для довгострокових заощаджень, часто називають “емеритальні”, тобто пенсійні). COI перший рік мають фіксовану ставку (наприклад, зараз 5,75%), а в наступні роки відсоток = індекс споживчих цін за останні 12 міс + 1,5%. EDO перший рік дають 6,00%, а в наступні – інфляція + 2% щорічно. Таким чином, якщо інфляція, скажімо, 8%, купон EDO буде ~10%. Це відмінний інструмент, щоб не втратити купівельну спроможність грошей. Відсотки за такими облігаціями накопичуються і виплачуються при погашенні (4 або 10 років), але за потреби їх можна достроково погасити (з невеликою штрафною комісією). Важливо, що придбати їх можуть не лише громадяни Польщі – доступ мають також резиденти (іноземці з PESEL номером). Для українців, які працюють у Польщі, інвестування частини заощаджень у польські держоблігації – розумний крок, адже ставки по них зараз значно вищі за ставки банківських депозитів і вони гарантовані державою.

• Німеччина: Німецькі державні облігації (Bunds) відомі своєю надійністю, але до 2022 року вони мали від’ємну доходність на термінах до 5–10 років (інвестори були готові платити за безпечність Бундів). Тепер прибутковість піднялася: 10-річні облігації Німеччини дають ~2–3% річних у євро. Німеччина не має окремої програми роздрібних облігацій, тож вкладатися доведеться через брокера або фонди. Проте для охочих є прості інструменти: наприклад, ETF на облігації Німеччини або ЄС – вони торгуються на європейських біржах і дозволяють вкласти навіть 100 € у “кошик” державних паперів. Купивши такий фонд, ви отримаєте виплату купонів у вигляді дивідендів або реінвестиції, і зможете продати частку будь-коли. До речі, облігаційні ETF можуть бути хорошою альтернативою банківському депозиту для довгого зберігання грошей – їх дохідність теж підросла до ~2-4%, і при цьому вони ліквідні (хоч їхня ціна може коливатися).

• Чехія та інші країни: У Чехії Міністерство фінансів раніше випускало роздрібні облігації (так звані Dluhopisy Republiky), з різними типами – фіксовані, інфляційні тощо. Останні емісії мали досить привабливі умови (папери 2019-2022 років пропонували ~3–6% в кроні, з урахуванням інфляції). На початок 2023 програму призупинили, але можливо відновлення. В Італії та Іспанії держава теж часто робить кампанії з продажу облігацій населенню, пропонуючи трохи вищий відсоток, ніж банки за депозитами. Наприклад, Італія весною 2023 розмістила “Buoni del Tesoro” на 5 років під ~3,5% річних (євро), і це вважається дуже хорошою безпечною інвестицією для громадян.

Чим привабливі держоблігації? По-перше, надійністю: ризик втратити гроші мінімальний. По-друге, деякі облігації (як польські) прив’язані до інфляції, тобто прямо захищають ваші заощадження від знецінення. По-третє, вони підходять для середньострокових цілей – наприклад, якщо знаєте, що за 2-3 роки гроші підуть на купівлю житла чи навчання дітей, можна купити облігації, що погашаються приблизно тоді – і отримати дохід вищий за депозит, не ризикуючи сильно капіталом.

Можливі недоліки: необхідність розбиратися, як їх купити (не скрізь це так просто, як відкрити депозит), волатильність цін (якщо облігація довгострокова і вам треба продати раніше, ціна може бути нижча номіналу, якщо ставки зросли). Але якщо тримати до погашення – ви гарантовано отримуєте номінал і всі відсотки.

Висновок: Державні облігації – відмінний інструмент для консервативного інвестора. Вони доповнюють депозит: тримають гроші працюючими проти інфляції. Особливо радимо звернути увагу на спеціальні програми у вашій країні перебування (як-от польські COI/EDO) – часто уряди пропонують умови кращі, ніж банки, щоб залучити гроші громадян.

Нерухомість: бетонний захист від знецінення грошей

Інвестиції в нерухомість – популярний спосіб зберегти статки по всьому світу. Принцип простий: купивши квартиру, будинок чи землю, ви володієте матеріальним активом, цінність якого зазвичай зростає з часом (принаймні не падає від інфляції). До того ж, нерухомість може приносити пасивний дохід від оренди. Для українців за кордоном це може бути актуально, якщо плануєте осісти надовго або маєте достатньо капіталу. Розглянемо особливості:

Переваги нерухомості:

• Це реальний актив, який не знеціниться повністю навіть у кризу. Людям завжди потрібне житло, отже попит фундаментально існує.

• Нерухомість довгостроково зростає в ціні приблизно темпами інфляції або вище (залежно від країни). Наприклад, у Німеччині за 2010–2020 роки ціни на житло зросли подекуди на 50–80%. У Польщі та Чехії останні 5 років також спостерігався бум цін на квартири (подорожчання ~10% щорічно в топових містах до 2022 року).

• Ви можете жити у власному житлі, економлячи на оренді, або здавати його і отримувати дохід. Орендна плата теж, як правило, індексується з часом під впливом інфляції, тому дає «живий паркан» від подорожчання життя.

• Нерухомість можна частково кредитувати: низькі ставки по іпотеці (як були в Європі до 2022) дозволяли купити житло під 1-2% річних, що при інфляції 5% фактично зменшувало реальну вартість боргу. Звісно, зараз ставки піднялися (в ЄС іпотека вже 3-5%, в Польщі 8-9% через високу інфляцію), але для багатьох сімей використання кредиту для купівлі житла все ще є механізмом примусового заощадження.

Недоліки та ризики:

• Низька ліквідність. Продати квартиру швидко і без втрат складно – це не депозит, з якого зняв коли завгодно. Якщо раптом потрібні гроші, продаж може тривати місяці.

• Високий поріг входу. Треба мати значний капітал або достатній дохід для кредиту. Для мігрантів не завжди доступні іпотеки (потрібен дозвіл на проживання, стабільний контракт тощо). Хоча після 2022 багато країн (наприклад, Польща) спростили доступ українцям до фінпослуг, все ж купити нерухомість – серйозний крок.

• Витрати на утримання. Податки на нерухомість, комунальні, ремонт – все це треба врахувати. Якщо здаєте в оренду – ви власник, відповідальний за майно, і нести витрати на утримання.

• Ризик коливання цін. Хоч довгостроково тенденція висхідна, в окремі періоди ринок може падати. Наприклад, у Іспанії після кризи 2008 року ціни на житло впали на 20-30% і відновлювалися понад 5 років. У 2023-2024 роках в деяких країнах ЄС намітився застій чи невелике зниження цін через високі іпотечні ставки (менше покупців можуть дозволити собі кредити). Тобто, якщо купити на піку – є ризик кілька років бачити «паперовий мінус».

Регіональні особливості:

• Німеччина: Дуже захищений ринок оренди (орендарі мають сильні права, контроль за підвищенням плати тощо). Рівень володіння житлом невисокий (~50%), але останні роки багато хто інвестував у нерухомість через низькі відсотки. Зараз урядові облігації стали давати хоч якийсь прибуток, тому ажіотаж трохи спав. Ціни стабілізувалися, подекуди зменшуються, але ймовірно довгостроково будуть рости через дефіцит житла.

• Польща, Чехія: Великий попит (в т.ч. від українських біженців) підігрів ринки у 2022. В Варшаві, Кракові оренда і ціни різко зросли. Держава Польща навіть запускає програми доступної іпотеки для молоді (кредит під 2% на перші 10 років), щоб підтримати купівельну спроможність населення. Інвесторам варто зважати, що такі програми можуть підштовхнути ціни ще вище. Якщо працюєте у Польщі та плануєте залишатися, купівля власної квартири може бути розумною інвестицією: ви і гроші збережете, і від орендної залежності позбудетесь.

• Іспанія, Італія: Багато іноземців купують там житло для здачі в оренду туристам або для пенсії. Ціни у курортних містах можуть рости незалежно від локальних зарплат (за рахунок іноземного попиту). Але варто бути обережним: здача туристам – це бізнес, що залежить від сезонів, економічних криз (як COVID) тощо. Якщо думаєте про таку інвестицію, треба добре прорахувати податки і правила (в деяких містах обмежують короткострокову оренду).

Висновок: Нерухомість – хороший спосіб довгостроково зберегти капітал, але не для всіх. Це не «пасивно і просто»: потрібен або великий капітал, або кредит і стабільна робота. Вкладати усі гроші в одну квартиру – ризиковано (відсутня диверсифікація). Та якщо у вас вже є “фінансова подушка” в банку й інвестиції в інших сферах, придбання власного житла може стати наступним кроком у фінансовій стабільності.

ETF та фондові індекси: простий вхід у ринок для захисту заощаджень

ETF (Exchange Traded Fund) – це біржовий інвестиційний фонд, пай якого можна купити на ринку, як акцію. Найчастіше ETF відстежує певний біржовий індекс або кошик активів. Наприклад, є ETF на S&P 500 (500 найбільших компаній США), на глобальний індекс MSCI World (1600 компаній світу), на облігації розвинених країн тощо. Купуючи один пай ETF, ви інвестуєте одразу в десятки чи сотні компаній, отримуючи диверсифікацію і зниження ризиків.

Чому ETF вважаються привабливими? Вони отримали славу одного з найбезпечніших і найстабільніших інструментів для більшості інвестпортфелів (особливо для пасивного довгострокового інвестування). Цьому сприяють висока ліквідність (паї можна продати будь-коли за ринковою ціною) та низькі витрати на управління (на відміну від активних фондів). Індексні ETF часто рекомендують новачкам, адже вони прості: достатньо вибрати фонд з широким індексом, і ваші гроші автоматично розподіляються по ринку. Наприклад, замість самостійно купувати акції 50 різних компаній, можна придбати один ETF на широкий індекс – і мати частку в усіх 50.

Доходність і ризики: Індексні фонди зазвичай відображають стан економіки. Історично фондові ринки зростали швидше за інфляцію на довгих періодах. Наприклад, глобальний індекс міг приносити ~6-8% річних у валюті в останні десятиліття. Це означає, що довгостроково ETF можуть не лише захистити, а й помітно примножити ваші заощадження. Важливо розуміти, що в короткостроковому періоді ціна ETF може сильно коливатися – ринки падають під час криз (у 2020 індекси впали на 30% за місяць, у 2022 – теж було просідання акцій і облігацій через війну та інфляцію). Тому вкладати гроші, які можуть знадобитися скоро, в ETF ризиковано. Але якщо горизонт 5+ років – ймовірність опинитися “в плюсі” дуже висока. Як зазначають експерти, ETF – відмінний варіант, аби захистити свої збереження від інфляції на довгій дистанції, адже їх дохідність вища за депозит, хоча й з більшими коливаннями.

Як інвестувати українцям за кордоном в ETF? Якщо ви проживаєте в ЄС, ви маєте доступ до європейських UCITS ETF (фонди, що відповідають вимогам директиви UCITS). Брокерський рахунок можна відкрити в багатьох онлайн-брокерів (наприклад, DEGIRO, Interactive Brokers, Trading212 та інші, багато з них підтримують українських клієнтів за кордоном). Через брокера ви купуєте паї ETF на біржі (Лондон, Франкфурт, Амстердам тощо). Комісії за таку торгівлю мінімальні, часто <0,1%. В деяких країнах банки теж пропонують послуги з інвестування в ETF або навіть автоматичні “ETF-спарплани” (в Німеччині популярні ETF Sparplan – щомісяця з рахунку списується фіксована сума і купуються паї вибраного ETF, це дисциплінує накопичення). Варто вивчити оподаткування: як правило, податки на прибуток з інвестицій для резидентів ЄС складають ~19-26%, але вони сплачуються лише з реалізованого прибутку (коли продасте паї з прибутком або отримаєте дивіденди).

Приклад вибору ETF: Для початківця оптимально обрати широкий глобальний фонд, наприклад iShares Core MSCI World або Vanguard FTSE All-World. Вони вкладають у сотні акцій по всьому світу, що забезпечує максимальну диверсифікацію. Дохідність таких фондів практично повторює світову економіку. Альтернативно/додатково можна взяти ETF на держоблігації розвинених країн (для більшої стабільності) або на короткострокові облігації/гроші (для помірного прибутку з низьким ризиком). Комбінація акційних і облігаційних ETF дасть збалансований портфель.

Важливо: Хоч ETF і надійні, уникайте надто вузьких чи екзотичних фондів (галузевих, з левереджем, тощо) без розуміння – вони можуть нести специфічні ризики. Почніть з простих індексів.

Висновок: ETF – сучасний інструмент, який дозволяє з мінімальними зусиллями інвестувати в економіку світу. Для українців у Європі він відкриває можливість перемогти інфляцію в довгостроковій перспективі. По суті, це альтернатива відкриттю бізнесу чи купівлі нерухомості: ваші гроші працюють через компанії, в які вкладені, а ви отримуєте свою частку їхнього зростання. При розумному використанні (регулярне інвестування невеликих сум, диверсифікація) ETF можуть стати фінансовим локомотивом ваших заощаджень на 5, 10 і більше років.

Альтернативні інструменти: золото, валюти та інші ідеї

Окрім традиційних фінансових активів, є декілька альтернатив, які допомагають зберегти гроші від знецінення. Розглянемо найпопулярніші з них.

1. Дорогоцінні метали (золото, срібло).
Золото історично використовується як захист від інфляції та валютних коливань. У періоди, коли гроші знецінюються, інвестори часто купують золото, і його ціна зростає (наприклад, у 2020-2022 рр. ціни на золото досягали рекордних максимумів на фоні інфляційних очікувань). Перевага золота – воно не залежить від конкретної країни: це універсальна “валюта” без інфляції, адже його кількість обмежена. Експерти відзначають, що золото добре захищає капітал на горизонті від 5 років. Тобто, це радше стратегічний резерв, “подушка безпеки” на дуже довгий строк. Формувати “золотий запас” у портфелі варто після того, як створили резерви у звичайних валютах. Практично інвестувати в золото можна через:
– Золоті зливки або монети. У більшості країн ЄС можна купити інвестиційні монети без ПДВ. Зберігати вдома не дуже зручно (ризик крадіжки), можна скористатись банківськими сейфами.
– Біржові фонди на золото (ETF) або рахунки, прив’язані до ціни золота. Це зручно: купили ETF – і маєте еквівалент золота без фізичного володіння.
Недолік золота: воно не приносить відсотків або дивідендів. Тобто на відміну від депозиту чи акцій, від золота немає потоку доходу – заробити можна лише при зростанні його ціни. А ціна може і падати тривалий час. Тож вкладати більшу частину грошей у золото не радять (5–15% портфеля максимально). Але як страховка на “чорний день” золото цілком виправдане.

2. Мультивалютні заощадження.
Для українців питання валюти завжди актуальне. Коли інфляція чи девальвація, часто постає дилема: тримати в гривні, доларах чи євро? Для тих, хто живе в Європі, гривня, мабуть, вже не є основною валютою накопичень (хіба що на батьківщині лишилися депозити). Основні валюти – євро та долар США, інколи фунти, швейцарські франки. Диверсифікація валют – це ще один рівень захисту капіталу. Наприклад, якщо послабшає євро, то, швидше за все, зміцніє долар, і навпаки. Оптимальна стратегія – мультивалютний портфель. Аналітики радять використовувати долар як валюту ліквідності (для оперативних витрат чи резерву), а євро – для довших накопичень. Часто доцільно тримати заощадження, наприклад, 50% в євро, 30% в доларах, 20% в іншій валюті (фунт, франк) – залежно від ваших планів. Якщо ви плануєте повернення в Україну, можна розглядати і гривневі ОВДП або депозити під високі відсотки, але це вже інший рівень ризику (прив’язка до економіки України, воєнні ризики). Для більшості ж мігрантів надійніше все ж вкладатися в тверді валюти, що ви і робите, працюючи за кордоном. 😉 Головне – не тримати всі заощадження в одній валюті: пам’ятаємо уроки 2014 та 2022 років, коли гривня стрімко девальвувала; або приклад 2022 року, коли євро просів до паритету з доларом. Той, хто розділив ризики між валютами, завжди почуватиметься спокійніше.

3. Страхові та ощадні продукти.
У деяких країнах є цікаві програми, що не вписуються в класичні категорії. Наприклад:

• Будівельні ощадні каси (нім. Bausparkasse, чес. Stavební spoření). Це своєрідний гібрид депозиту і кредиту на житло. Ви кілька років робите внески під невеликий гарантований відсоток, плюс отримуєте державну премію (в Чехії – до ~1000 Kč на рік за внесків ~20 тис. K, в Німеччині також є премія Wohnungsbauprämie для низьких доходів). По завершенні накопичувальної фази ви маєте право взяти іпотечний кредит за фіксованою пільговою ставкою. Навіть якщо кредит не потрібен, будощадрахунок – це гарантовані ~3-4% річних і субсидія від держави. Мінус: гроші зазвичай блоковані мінімум на 6 років (щоб не втратити бонус). Але для тих, хто планує купувати житло, – дуже корисна річ.

• Страхування життя з накопиченням (Endowment Insurance). У багатьох країнах страхові компанії пропонують поліси, де ви платите внески, а на виході отримуєте суму з відсотками. Доходність невелика (зараз 1-2% гарантовано, плюс бонуси якщо інвестиції страховика спрацювали краще), але це сталий інструмент, схожий на пенсійний фонд. Його сенс – більше в страхуванні життя і здоров’я, а накопичення – приємний бонус. Варто розглядати, якщо є потреба застрахуватися (особливо якщо берете іпотеку чи маєте родину на утриманні – щоб у разі чого сім’я отримала страхову виплату).

• Цифрові активи (стейблкоїни). Зазначимо їх з обережністю. Після 2022 року популярності набули стейблкоїни – криптовалюти, прив’язані до долара (USDT, USDC тощо). Деякі українці тримають заощадження в USDT, вважаючи його аналогом долара. Але це не такий надійний інструмент, як здається. По-перше, регулювання слабке: стейблкоїн – це обіцянка приватної компанії надати долар, і немає гарантії 1:1 від держави. По-друге, були випадки втрати прив’язки (в 2022 стейблкоїн UST обвалився, хоча там була інша модель). Аналітики прямо кажуть: стейблкоїни не замінять фіатні валюти, це лише додатковий рівень диверсифікації для досвідчених користувачів крипторинку. Тому якщо ви не розумієте до кінця, як це працює, краще не ризикуйте значними сумами. Альтернативою є державні цифрові облігації (в Україні запустили “Дія.City” облігації онлайн) або банківські цифрові продукти – їх надійність значно більша.

---

Як бачимо, інструментів безпечного інвестування вистачає. Головний рецепт захисту заощаджень від інфляції – диверсифікація і баланс. У наступному розділі підсумуємо, як знайти оптимальний баланс між доступом до грошей, їхньою безпекою та дохідністю.

Баланс ліквідності, безпеки та дохідності: як розподілити заощадження?

При плануванні фінансів завжди доводиться шукати компроміс: тримати гроші «під рукою» (ліквідність) чи вкласти їх для доходу, взяти більший ризик заради прибутку чи прийняти менший відсоток заради спокою. Ось кілька практичних порад, як збалансувати ваші заощадження:

• Резервний фонд на випадок надзвичайних ситуацій – це недоторканний запас, який повинен бути максимально надійним і ліквідним. Сюди варто віднести суму, рівну 3-6 (а краще 6-12) місяцям ваших витрат. Тримати їх краще на ощадному рахунку у надійному банку (де немає ризику втрати і звідки можна швидко зняти). Нехай відсоток там невисокий – головне, що у разі чого ви одразу дістанете ці гроші. Якщо сума перевищує гарантовані 100 тис. € – розбийте на кілька банків. Уникайте розміщувати резерв у ризикових активах (акції, довгі облігації, навіть нерухомість) – в критичний момент може виявитися, що ціна впала або немає часу продавати.

• Середньострокові накопичення (1–3 роки) – гроші на заплановані витрати в осяжному майбутньому (купівля авто, навчання, весілля тощо). Їх бажано зберігати так, щоб вони приносили хоч трохи доходу, але без значних ризиків. Ідеальний вибір – короткострокові держоблігації або депозитні сертифікати на 6-12 місяців, які покриваються держгарантією. Можна також використати фонди грошового ринку або короткі облігаційні ETF – вони нині дають 2-3% річних. Таким чином, гроші не лежатимуть мертвим вантажем і приблизно встигатимуть за інфляцією, але й не потраплять під обвал цін. Важливо також узгодити валюту: якщо витрата планується в євро – і тримати накопичення краще в євро, щоб не залежати від курсових коливань в останній момент.

• Довгострокові інвестиції (5+ років) – це те, що може працювати на випередження інфляції. Сюди відноситься накопичення на пенсію, на капітал для дітей, або просто кошти “на майбутнє, без конкретної цілі зараз”. Для них можна взяти більше ризику, адже час згладить ринкові зигзаги. Вдалий портфель може складатися з 60-80% глобальних акцій (через ETF) та 20-40% облігацій (через ETF або напряму) – класична стратегія, що історично давала ~5-7% річних вище інфляції. Також можна частку (5-10%) вкласти в золото як хедж. Якщо вам доступні пенсійні програми з бонусами – включіть їх у цей сегмент (вони виконають роль “облігацій” у портфелі, бо стабільні). Головне правило – регулярність і дисципліна: відкладати певний відсоток доходу щомісяця і одразу інвестувати у вибраний портфель. Так ви усередните точки входу і зменшите вплив волатильності.

• Матеріальні вкладення та себе. Не забувайте інвестувати в те, що не виміряти відсотками: власне здоров’я, освіту, навички. Підвищення кваліфікації, вивчення мов, опанування нової професії – все це в довгостроковій перспективі може принести значно більшу віддачу, ніж фінансові інструменти, особливо якщо ви молода людина. Так само вкладення в якість життя – розумно витрачені гроші, які збережуть здоров’я, – теж інвестиція, адже дозволять вам працювати і заробляти в майбутньому без зайвих витрат на лікування.

Підіб’ємо підсумок: баланс між доступністю, безпекою та прибутковістю досягається через комбінацію різних інструментів. Тримайте подушку в банках, використовуйте облігації і надійні фонди для середньострокових цілей, а для примноження статків у довгу – акції/ETF, нерухомість, бізнес, тобто те, що росте разом з економікою. І обов’язково диверсифікуйте – не кладіть всі яйця в один кошик, навіть якщо він здається супернадійним.

7 порад, як не потрапити в шахрайські пастки або псевдоінвестиції

Фінансова грамотність включає не лише знання, куди треба вкладати, а й розуміння, куди не можна нести гроші ні в якому разі. На жаль, українці за кордоном нерідко стають мішенню для шахраїв: мовний бар’єр, менша обізнаність про місцеві реалії – цим користуються аферисти. Ось сім порад, які допоможуть уберегти ваші заощадження від фінансового шахрайства та псевдоінвестицій:

1. Не вірте обіцянкам надзвичайно високих прибутків без ризику. Найперший червоний прапорець – коли вам гарантують дохід значно вищий за ринковий (скажімо, +10% щомісяця, або подвоєння грошей за півроку) і запевняють, що це “абсолютно надійно”. Це майже напевно шахрайство або фінансова піраміда. Жодна легальна інвестиція не дає великих грошей миттєво і без ризику. У реальності висока прибутковість завжди пов’язана з високим ризиком. Шахраї ж експлуатують жадібність і обіцяють “золото гори”. Наприклад, масові схеми з “криптовалютними інвестиціями” виманили у світі сотні мільйонів доларів, граючи на бажанні людей швидко розбагатіти. Не дайте себе зловити на гачок таких обіцянок.

2. Перевіряйте ліцензії та регуляцію компанії, якій довіряєте гроші. Перед тим як інвестувати через якусь платформу, фонд, брокера чи трейдера, з’ясуйте, чи має вона право працювати з клієнтами у вашій країні. У кожній європейській країні є фінансовий регулятор (наприклад, BaFin у Німеччині, KNF у Польщі, CNMV в Іспанії), який видає ліцензії та веде реєстри фінансових установ. Якщо компанії немає в реєстрі – її послуги незаконні. Також багато регуляторів публікують списки попереджень про сумнівні компанії (warning list) – перевірте, чи немає назви, куди збираєтесь інвестувати, в таких чорних списках. Банальне гуглення “назва компанії + scam/відгуки” теж дуже бажане: часто на форумах можна знайти досвід інших людей. Ніколи не вкладайте гроші, не впевнившись у надійності посередника.

3. Не дозволяйте невідомим “фахівцям” керувати вашими грошима. Поширений сценарій: вам телефонує або пише “інвестиційний консультант” і пропонує віддалено допомогти примножити гроші – наприклад, ви скидаєте йому певну суму, або навіть надаєте доступ до свого комп’ютера, і він “все зробить”. Це майже гарантовано шахрай. Ніколи не давайте незнайомцям доступ до своїх рахунків, карток, електронних гаманців. Не передавайте гроші під чиєсь управління без залізобетонної репутації цієї особи. Шахраї можуть місяцями входити в довіру, видавати себе за успішних трейдерів, показувати підроблені скріни доходів. Але їхня справжня мета – заволодіти вашими коштами обманним шляхом. Як тільки ви дасте їм контроль – ризикуєте втратити все за лічені хвилини.

4. Остерігайтеся “ексклюзивних можливостей” з обмеженим часом. Фрази на кшталт: “Тільки сьогодні інвестуй, завтра вже шанс втрачено”, “Залишилось 2 місця в закритий проект, треба зараз” – це тиск, щоб ви не встигли подумати. Серйозні інвестиції нікуди від вас не втечуть за день-два. А там, де вас підганяють – майже напевно хочуть, щоб ви не встигли навести довідки. Завжди беріть паузу для аналізу. Порадьтеся з кимось, перечитайте договір, пошукайте інформацію. Якщо ж на вас насідають “давай, бо спізнишся” – ввічливо відмовляйтеся. Це класична тактика шахраїв – створити ілюзію унікального шансу.

5. Не ведіться на статус і образ, перевіряйте факти. Псевдоінвестори часто хизуються розкішним стилем життя: дорогі авто, годинники, вілли – мовляв, дивіться, як я розбагатів і вас навчу. Або прикриваються відомими іменами, брендами. Пам’ятайте: шахраї – майстри маскування. Картинка в Instagram – не доказ, її можна орендувати чи зімітувати. Те, що якийсь “гуру” говорить українською чи російською і “теж з України” – не робить його чесним. Знамениті фінансові піраміди (наприклад, MMM чи нещодавній S-Group) вербували через блогерів та лідерів думок, які за винагороду рекламували схему. Не довіряйте сліпо авторитетам з соцмереж. Завжди дізнавайтеся, що конкретно стоїть за пропозицією: куди будуть інвестовані ваші гроші, які гарантії, які ризики. Якщо відповіді розмиті (“торгівля на фінансових ринках” без деталей) – це привід насторожитися.

6. Звертайте увагу на платіжні методи. Більшість легальних інвестиційних компаній приймають гроші через банківські перекази на рахунок на своє ім’я. Якщо ж вам кажуть: “Купи криптовалюту і надішли на такий-то адресу”, “відправ Western Union на ім’я фізособи”, “поклади кеш в біткоїн-банкомат” – майже напевно, перед вами шахрайство. Такі способи переказу дуже складно відстежити й повернути. Наприклад, вимагати оплату на криптогаманці – улюблений метод кол-центрів-шахраїв, що обманюють “інвесторів” на сотні мільйонів. Якщо ви зробите такий платіж, шансів повернути практично нема. Висновок: довіряйте тільки прозорим фінансовим операціям під контролем банків. Анонімні й незворотні перекази – табу.

7. Наводьте довідки та запитуйте “дурні” питання. Не бійтесь здатися непрофесійним – краще здатися, ніж залишитися без грошей. Ставте багато запитань тому, хто пропонує вам інвестицію: звідки прибуток, який механізм, які витрати, який регулятор, як ви можете вивести гроші. Шахрай або почне злитися, або відходити від теми – і ви його викриєте. Користуйтеся офіційними джерелами інформації: сайти центробанків, фінансових регуляторів мають розділи для споживачів, де описані типові шахрайські схеми і поради. Наприклад, НБУ створив освітній портал «ГАРАЗД», де розповідає, як розпізнати шахрайські інвестиційні пропозиції. Якщо щось виглядає підозріло, краще десять разів перевірити, ніж один раз втратити. А якщо вже сталося лихо – не баріться звернутися до поліції та кіберполіції, поки є шанси відстежити кошти.

---

На завершення: зберігати і примножувати заощадження в Європі цілком реально навіть консервативним інвесторам. Використовуйте надійні інструменти, пропоновані банками та урядами, диверсифікуйте вкладення між різними активами та валютами, не спокушайтеся авантюрами. Нехай ваші гроші працюють на вас ефективно і безпечно! Будьте фінансово обізнані та бережіть свої заощадження.

Маєш досвід або думку? Напиши нам — і ми доповнимо цю статтю твоєю історією.
💬 Хочеш поділитись власним досвідом або порадою? Додай своє — навіть одне речення вже важливе!